Тетраграматон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрагмент Септуагінти з Тетраграматоном (вказаний стрілкою)

Тетраграмато́н (тетрагра́ма) (грец. τετραγράμματον, від грец. τετρα, «чотири», і γράμμα, «літера») — в юдейській релігійній і кабалістичній традиціях — чотирьохбуквенне Ім'я Господа, що не вимовляють, що вважається власним іменем Бога, на відміну від інших імен-епітетів Бога. У давньоєврейській мові цими чотирма буквами були: івр. י (йод) ה (хей) ו (вав) ה (хей): יהוה‎ (а остання буква «хей» позначає голосний звук, див. Матрес лекціоніс). Латинськими літерами тетраграма транскрибується як IHVH (зустрічається також варіант транслітерації YHWH чи JHWH).

Чотири літери Тетраграматона[ред.ред. код]

Єврейське написання Тетраграматона

Вимова YHWH

! Літера Назва Вимова
י Йод «Y»
ה Хей «H»
ו Вав «W», чи заповнювач для голосної «O»/«U» (см. матрес лекціоніс)
ה Хей «H» (чи часто німа літера в кінці слова)

Генеза поняття[ред.ред. код]

Деталь у вітражі з Тетраграматоном, 1868 рік, Декора, Айова

Ім'я יהוה є формою давньоєврейського дієслова га-ваг (הוה), «ставати». У сучасному біблієзнавство прийнято тлумачити ім'я Яхве як «Той, Хто змушує бути» або «Той, Хто є причиною буття»[1]. В українській мові це ім'я передається зазвичай як «Єгова»[2]. Одна з причин того, чому з Біблії усувають Боже ім'я, пов'язана з давньою традицією євреїв. Багато з них вважають, що Боже ім'я взагалі не слід вимовляти. Це вірування, очевидно, розвинулось через неправильне застосування біблійного закону, який говорить: «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно» (Вихід 20:7). Також багато хто стверджує, що це ім'я не слід вживати тому, що тепер невідомо, як його вимовляли спочатку. У стародавній єврейській мові голосні звуки не позначались на письмі — це так звана консонантна писемність[2].

Однак як свідчить Септуагінта, в якій замість імені Яхве фігурує грецьке Кюріос — Господь, — щонайменше з ІІІ століття до н. е.. (коли було розпочато переклад єврейського Священного Писання на грецьку мову) це ім'я перестали вимовляти вголос і замість нього стали вживати Адонай (на івриті Господь) або, коли слово Адонай передує יהוה, Елохім[1]. У ранньому середньовіччі, коли до консонантності (позбавленому голосних) тексту Біблії були додані оголоски для полегшення правильного читання Святого Письма, слово יהוה було позначено голосними «о» і «а» за прикладом імені Адонай (або «о» і «і» за прикладом Елохім, коли слово «Адонай» передує יהוה). Звідси походить вживане в християнській літературі ім'я Jehova (Єгова). Однак деякі ранні християнські письменники, що писали на грецькій мові, свідчать, що ім'я יהוה вимовлялося як Ягве. Це підтверджується, по крайней мере, для гласною першого складу, наявністю скороченої форми יָה — Яг (наприклад, Вих. 15:2) і яху чи ях (у кінцевому складі багатьох єврейських особистих імен).

Ранній юдаїзм[ред.ред. код]

Стеля з Тетраграматоном в церкві святої Агати, Мілан, Італія

Щоб уникнути навіть вимови священного імені Адонай замість Ягве, увійшло в звичай вимовляти на івриті Ха-Шем або по-арамейському Шма (Ім'я). Заборона на вимову імені Ягве прийнято пояснювати повагою до імені Бога; заборона спирається на розширене тлумачення третьої заповіді (Вих. 20:7; Втор. 5:11; див. Десять заповідей), забороняється вимовляти ім'я Бога намарно (прямий сенс заповіді — заборона брехливо клястися ім'ям Бога)[1].

Середньовіччя[ред.ред. код]

Тетраграматон у ризниці, в Швеції.

Оригінальна (справжня) вимова Тетраграматона тепер невідома. Єврейський алфавіт складається тільки з 22 приголосних, голосні зазвичай не записуються, тільки інколи позначаються оголосками. Близько VI століття а н. е. з'явилася система оголосок (некудот). Масорети, зберігачі юдейського переказу, свідомо перенесли голосні звуки з імені Адонай, яке теж записувалося чотирма літерами, на Тетраграматон. У результаті цього дослідники Біблії в Середні століття й у Новий час виявилися введені в оману, прийнявши написання цієї вивіреності за власні голосні звуки тетраграма. Тому протягом кількох століть Тетраграматон вимовляли неправильно — Єгова (Jehovah). Зазвичай вважається, що першим дану транслітерацію використовував в 1518 у сповідник Папи Льва X Петрус Галатінус[en].

Вживання Тетраграматона у вигляді імені Єгова не могло проникнути у правослану Русь, позяк ні в списках Септуагінти, ні в Грецьких писаннях того часу, це ім'я вже не траплялось[3].

Новий час[ред.ред. код]

Однак уже в XVI — XVII сторіччях ряд видних учених-гебраїстів (Букстрофій, Друзі, Капел, Альтинг) заперечували проти такої вимови. Оскільки натомість не пропонувалося точне вимова, то воно продовжувало залишатися колишнім — Єгова. У першій половині XIX століття а німецький учений Генріх Евальд[ru] запропонував інше читання — Jáhveh (ЙаХВеХ) (Яхве). Пропозиція це було прийнято не відразу, а тільки після підтримки з боку таких відомих дослідників як Генстенберг і Рейнке.

Самаритяни зберігають вимову Yahwe або Yahwa до теперішнього часу[4].

У кабалі[ред.ред. код]

Австрія, Відень, церква Святого Карла

У «Таємній Доктрині» назва Єгова відноситься тільки до Сефір Біне, але таке віднесення не визнається ні розенкрейцерською школою кабалістів, ні Матерсом у його перекладі «Kabbalah Denudata» Кнорра фон Розенрота: деякі авторитети Кабали дійсно віднесли лише Біну до IHVH, але тільки в відношенні Єгови екзотеричного юдаїзму. IHVH Каббали має лише незначну подібність до Бога Старого Завіту. «Каббала» Кнорра фон Розенрота не є авторитетом для Східних кабалістів, позаяк відомо, що при створенні своєї «Kabbalah Denudata» він дотримувався швидше сучасних, ніж древніх (халдейських) манускриптів; також відомо, що ті манускрипти та писання «Зохар», які класифікуються як «стародавні», згадують, а деякі навіть застосовують, єврейські головні або мазоретські точки зору. Тільки це робить так звані Зохарські книги несправжніми, так як немає прямих слідів схеми Мазор раніше X століття нашої ери, так само як якогось віддаленого сліду раніше VII сторіччя[5].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У фантастичному романі Андрія Лазарчука і Михайла Успенського «Подивися в очі чудовиськ» неодноразово згадується загадка Тетраграматон.
  • Оповідання Віктора Пелевіна «ГКЧП як Тетраграматон».
  • Пісня американської групи The Mars Volta «Tetragrammaton»
  • У чеській столиці, в місті Прага, через річку Влтава перекинуть Карлів міст. На ньому встановлені кілька скульптур, і сама древня з них (датується 1657 роком) — «Св. Хрест», що зображає розп'ятого Христа. За зображенням Ісуса Христа півколом йде напис на єврейській мові. І під лівою рукою Ісуса знаходиться Тетраграматон.
  • У романі Густава Майрінка рабин оживив людину з глини — Голема, засунувши їй у зуби Тетраграматон.
  • У композиції Bruno Filizola (більш відомого під творчим псевдонімом Astrancer) — «Tetragrammaton».
  • У грі Assassin's Creed: Brotherhood Тетраграматон є кодом до схованки, де зберігається Яблуко Едема.
  • Тетраграматон присутній на обкладинці альбому Somewhere in Time рок-групи Iron Maiden.
  • У фільмі «Еквілібріум» режисера Курта Віммер ім'я «Тетраграматон» носить організація, правляча суспільством вигаданої держави майбутнього — Лібрії.
  • В пісні американської, альтернативної рок-групи The Smashing Pumpkins «Quasar»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Электронная еврейская энциклопедия
  2. а б Боже ім'я. Його вживання і значення
  3. В. А. Кабанов. Тетраграматон
  4. Footnote # 11 from page 312 of the 1911 Encyclopedia Britannica reads: "See Montgomery, Journal of Biblical Literature, xxv​​. (1906), 49-51."
  5. Религиозные термины