Тетраграматон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрагмент Септуагінти з Тетраграматоном (вказаний стрілкою)

Тетраграмато́н (тетрагра́ма) (грец. τετραγράμματον, від грец. τετρα, «чотири», і γράμμα, «літера») — в юдейській релігійній і кабалістичній традиціях — чотирьохбуквенне Ім'я Господа, що не вимовляють, що вважається власним іменем Бога, на відміну від інших імен-епітетів Бога. У давньоєврейській мові цими чотирма буквами були: івр. (йод) י (хей) ה (вав) ו (хей) ה‎ : יהוה (а остання буква «хей» позначає голосний звук, див. Матрес лекціоніс). Латинськими літерами тетраграма транскрибується як IHVH (зустрічається також варіант транслітерації YHWH чи JHWH).

Чотири літери Тетраграматона[ред.ред. код]

Єврейське написання Тетраграматона

Вимова YHWH

! Літера Назва Вимова
י Йод «Y»
ה Хей «H»
ו Вав «W», чи заповнювач для голосної «O»/«U» (см. матрес лекціоніс)
ה Хей «H» (чи часто німа літера в кінці слова)

Генеза поняття[ред.ред. код]

Деталь у вітражі з Тетраграматоном, 1868 рік, Декора, Айова

Ім'я יהוה є формою давньоєврейського дієслова га-ваг (הוה), «ставати». У сучасному біблієзнавстві прийнято тлумачити ім'я Ягве як «Той, Хто змушує бути» або «Той, Хто є причиною буття»[1]. В українській мові це ім'я передається зазвичай як «Єгова»[2]. Одна з причин того, чому з Біблії усувають Боже ім'я, пов'язана з давньою традицією євреїв. Багато з них вважають, що Боже ім'я взагалі не слід вимовляти. Це вірування, очевидно, розвинулось через неправильне застосування біблійного закону, який говорить: «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно» (Вихід 20:7). Також багато хто стверджує, що це ім'я не слід вживати тому, що тепер невідомо, як його вимовляли спочатку. У стародавній єврейській мові голосні звуки не позначались на письмі — це так звана консонантна писемність[2].

Однак як свідчить Септуагінта, в якій замість імені Ягве фігурує грецьке Кюріос — Господь, — щонайменше з ІІІ століття до н. е.. (коли було розпочато переклад єврейського Священного Писання на грецьку мову) це ім'я перестали вимовляти вголос і замість нього стали вживати Адонай (на івриті Господь) або, коли слово Адонай передує יהוה, Елохім[1]. У ранньому середньовіччі, коли до консонантності (позбавленому голосних) тексту Біблії були додані оголоси для полегшення правильного читання Святого Письма, слово יהוה було позначено голосними «о» і «а» за прикладом імені Адонай (або «о» і «і» за прикладом Елохім, коли слово «Адонай» передує יהוה). Звідси походить вживане в християнській літературі ім'я Jehova (Єгова). Однак деякі ранні християнські письменники, що писали на грецькій мові, свідчать, що ім'я יהוה вимовлялося як Ягве. Це підтверджується, у крайньому випадку, для голосної першого складу, наявністю скороченої форми יָה — Яг (наприклад, Вих. 15:2) і яху чи ях (у кінцевому складі багатьох єврейських особистих імен).

Ранній юдаїзм[ред.ред. код]

Стеля з Тетраграматоном в церкві святої Агати, Мілан, Італія

Щоб уникнути навіть вимови священного імені Адонай замість Ягве, увійшло у звичай вимовляти на івриті Ха-Шем або по-арамейському Шма (Ім'я). Заборона на вимову імені Ягве прийнято пояснювати повагою до імені Бога; заборона спирається на розширене тлумачення третьої заповіді (Вих. 20:7; Втор. 5:11; див. Десять заповідей), забороняється вимовляти ім'я Бога намарно (прямий сенс заповіді — заборона брехливо клястися ім'ям Бога)[1].

Середньовіччя[ред.ред. код]

Тетраграматон у ризниці, у Швеції.

Оригінальна (справжня) вимова Тетраграматона тепер невідома. Єврейський алфавіт складається тільки з 22 приголосних, голосні зазвичай не записуються, тільки інколи позначаються оголосками. Близько VI століття н. е. з'явилася система оголосок (некудот). Масорети, зберігачі юдейського переказу, свідомо перенесли голосні звуки з імені Адонай, яке теж записувалося чотирма літерами, на Тетраграматон. У результаті цього дослідники Біблії в Середні століття й у Новий час виявилися введені в оману, прийнявши написання цієї вивіреності за власні голосні звуки тетраграма. Тому протягом кількох століть Тетраграматон вимовляли неправильно — Єгова (Jehovah). Зазвичай вважається, що першим дану транслітерацію використовував в 1518 у сповіднику Папи Льва X Петрус Галатінус[en].

Вживання Тетраграматона у вигляді імені Єгова не могло проникнути у правослану Русь, позяк ні в списках Септуагінти, ні в Грецьких писаннях того часу, це ім'я вже не траплялось[3].

Новий час[ред.ред. код]

Однак уже у XVI — XVII сторіччях ряд видних учених-гебраїстів (Букстрофій, Друзі, Капел, Альтинг) заперечували проти такої вимови. Оскільки натомість не пропонувалося точне вимова, то воно продовжувало залишатися колишнім — Єгова. У першій половині XIX століття німецький учений Генріх Евальд[ru] запропонував інше читання — Jáhveh (ЙаХВеХ) (Яхве). Пропозиція це було прийнято не відразу, а тільки після підтримки з боку таких відомих дослідників як Генстенберг і Рейнке.

Самаритяни зберігають вимову Yahwe або Yahwa до теперішнього часу[4].

У кабалі[ред.ред. код]

Австрія, Відень, церква Святого Карла

У «Таємній Доктрині» назва Єгова відноситься тільки до Сефір Біне, але таке віднесення не визнається ні розенкрейцерською школою кабалістів, ні Матерсом у його перекладі «Kabbalah Denudata» Кнорра фон Розенрота: деякі авторитети Кабали дійсно віднесли лише Біну до IHVH, але тільки у відношенні Єгови екзотеричного юдаїзму. IHVH Каббали має лише незначну подібність до Бога Старого Завіту. «Каббала» Кнорра фон Розенрота не є авторитетом для Східних кабалістів, позаяк відомо, що при створенні своєї «Kabbalah Denudata» він дотримувався швидше сучасних, ніж древніх (халдейських) манускриптів; також відомо, що ті манускрипти та писання «Зохар», які класифікуються як «стародавні», згадують, а деякі навіть застосовують, єврейські головні або мазоретські точки зору. Тільки це робить так звані Зохарські книги несправжніми, оскільки немає прямих слідів схеми Мазор раніше X століття нашої ери, так само як якогось віддаленого сліду раніше VII сторіччя[5].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У фантастичному романі Андрія Лазарчука і Михайла Успенського «Подивися в очі чудовиськ» неодноразово згадується загадка Тетраграматон.
  • Оповідання Віктора Пелевіна «ГКЧП як Тетраграматон».
  • Пісня американської групи The Mars Volta «Tetragrammaton»
  • У чеській столиці, в місті Прага, через річку Влтава перекинуть Карлів міст. На ньому встановлені кілька скульптур, і сама древня з них (датується 1657 роком) — «Св. Хрест», що зображає розп'ятого Христа. За зображенням Ісуса Христа півколом йде напис на єврейській мові. І під лівою рукою Ісуса знаходиться Тетраграматон.
  • У романі Густава Майрінка рабин оживив людину з глини — Голема, засунувши їй у зуби Тетраграматон.
  • У композиції Bruno Filizola (більш відомого під творчим псевдонімом Astrancer) — «Tetragrammaton».
  • У грі Assassin's Creed: Brotherhood Тетраграматон є кодом до схованки, де зберігається Яблуко Едема.
  • Тетраграматон присутній на обкладинці альбому Somewhere in Time рок-групи Iron Maiden.
  • У фільмі «Еквілібріум» режисера Курта Віммер ім'я «Тетраграматон» носить організація, що керує суспільством вигаданої держави майбутнього — Лібрії.
  • В пісні американської, альтернативної рок-групи The Smashing Pumpkins «Quasar»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Электронная еврейская энциклопедия
  2. а б Боже ім'я. Його вживання і значення
  3. В. А. Кабанов. Тетраграматон
  4. Footnote # 11 from page 312 of the 1911 Encyclopedia Britannica reads: "See Montgomery, Journal of Biblical Literature, xxv​​. (1906), 49-51."
  5. Религиозные термины

Посилання[ред.ред. код]