Тибетський автономний район
Тибетський автономний район, район на південному заході Китаю. Площа 1221600 км².
Столиця Лхаса.
Зміст |
Географія Тибету[ред.]
Особливості: плато, оточене з півдня і південного-заходу Гімалаями, з півночі горами Кунь-Лунь, перетинається з півночі на південь декількома гірськими хребтами.
Середній рівень над рівнем моря 4-4,5 тис. м.
У Тибеті знаходяться витоки річок Брахмапутра, Інд і Сутлей. Є багато озер, частина з яких - солоні.
Політика Тибету[ред.]
Тибет - т. зв. "автономний район" Китаю з власним Народним урядом і Народним конгресом. Контролюючою силою залишається Комуністична партія Китаю, представлена Першим секретарем Ву Цзінхуа з 1985. Вважається, що район знаходиться під колоніальним правлінням.
Господарство[ред.]
Виробляється: вовна, сіль, мускат, трави, хутро, продукти тваринництва, хімікати, сільськогосподарські машини. Видобувається: золото, пірит, лазурит, ртуть.
Основною домашньою твариною є як.
Населення[ред.]
Населення: 2 млн. тибетців і 73 тис. китайців хань (1988). Релігія: ламаїзм (Махаяна - форма буддизму).
Історія[ред.]
Тибет був незалежною державою з 5 століття.
Під номінальне правління Китаю перейшов близько 1700.
Незалежність була отримана після революції 1912.
Китай відновив своє правління в 1951, коли історичний правитель і релігійний лідер Далай-лама був вигнаний з країни, а монахи, що становлять 25% населення, зі своїх монастирів. Між 1951-59 китайська Народна армія контролювала Тибет, хоча Далай-лама повернувся як номінальний духовний лідер і тимчасовий глава держави.
В 1959 тибетське повстання почалося в прилягаючих до Лхаса районах, його підтримав Тибетський місцевий уряд. Повстання було придушене армією, Далай-лама і 9 тис. чоловік виїхали в Індію. Китайці розпустили місцевий уряд, заборонили ведення спільного господарства, стали придушувати ламаїзм.
У 1965 Тибет став автономним районом Китаю, однак продовжуються виступи проти китайського правління, економіка занепадає.
Нові сутички між тибетським населенням та китайськими властями почалися 10 березня 2008. У ході бойових дій загони китайської армії залишили вбитими близько 100 людей, переважно - тибетців. Більшість провідних країн світу засудили жорстокість центральної (пекінської) влади стосовно своїх "окупованих територій" напередодні проведення чергових Олімпійських ігор у Пекіні (літо 2008).
Див. також[ред.]
|
||||||||||||||||
|
|||||||||||
