Тиверці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ти́верці — східнослов'янське плем'я, що жило між Дністром, Прутом і Дунаєм — майже до берегів Чорного моря. Вперше згадуються в недатованій частині «Повісті минулих літ» поряд з іншими східнослов'янськими племенами середини IX століття. Основне заняття — хліборобство. Тиверці брали участь у походах на Царгород князя Олега (907) й Ігоря (944) як їхні союзники; у середині X століття увійшли до складу Київської держави. Тиверці у X — XII століттях під натиском печенігів і половців посунулися на північ, де змішалися з сусідніми слов'янськими племенами. У XII — XIII століттях землі тиверців входили до складу Галицького князівства. Нащадки тиверців увійшли до складу українського народу (Буковина), частина їх зазнала румунізації (Молдова). Є припущення, що вони є попередниками гуцулів.

Література[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.