Тилакоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тилакоїди під електронним мікроскопом

Тилакоїд (грец. thylakos — мішечок) — спрощені вакуолі або мішечки, які є в середині хлоропластів листків та інших зелених частин рослин. Вони мають вигляд монети, сукупність яких утворює грани; обмежений мембраною компартмент більшості ціанобактерій та пластид, основна структурна одиниця фотосинтезуючої системи. Складається тилакоїд з мембрани, що утворює так званий тилакоїдний простір. Зазвичай у органелі або клітині розташовуються групами чи поодиноко відповідно. Тилакоїди можуть бути видовженими (ламели) чи утворювати скупчення (грани), на кшталт стосу монет.

Будова тилакоїду[ред.ред. код]

Будова тилакоїду морфологічно досить проста. Він складається з мембрани, що утворює замкнутий мішечок, та розташовується у стромі пластиди чи у цитоплазмі прокаріотичної клітини (у випадку синьозелених водоростей).

Мембрана тилакоїду[ред.ред. код]

Мембрана за своєю будовою в цілому схожа на бактеріальну мембрану та на внутрішню мембрану хлоропласту. Складається з біліпідного шару, до складу якого входять здебільшого кислі ліпіди.

Мембрани тилакоїдів вищих рослин в основному складаються з фосфоліпідів та галактоліпідів, що нерівномірно розподілені по мембрані.

Саме на мембрані тилакоїду протікають реакцій світлової фази фотосинтезу. На самій мембрані та у ній зосереджені фотосинтетичні пігменти. На електронограмах виглядають як почерговані темні та світлі полоси шириною приблизно 1 нм.

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Raven, Peter H.; Ray F. Evert, Susan E. Eichhorn (2005). Biology of Plants (вид. 7th). New York: W.H. Freeman and Company Publishers. с. 115–127. ISBN 0-7167-1007-2.