Тиманіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
.

Тиманіт (рос. тиманнит, англ. tiemannite, нім. Tiemannit m) – мінерал, селенід ртуті координаційної будови з гр. сфалериту. Названий за прізв. нім. дослідника В.Тімана (W.Tiemann) – першовідкривача мінералу, C.F.Naumann, 1855.

Опис[ред.ред. код]

Формула: HgSe. Містить (%): Hg – 71,7; Se – 28,3. Домішки: Cd, S.

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює тонкозернисті або зливні аґреґати, рідко дрібні кристали. Густина 8,24-8,47. Тв. 2,5. Колір сталевий або темно-свинцевий. Блиск металічний. Риса майже чорна. Непрозорий. Масивний. Добрий провідник електрики. В аншліфах ізотропний.

Поширення[ред.ред. код]

Знайдений у гідротермальних жилах серед вапняків разом з баритом, кальцитом, клаусталітом, оксидами манґану. Зустрічається на руднику “Шарлотта”, Клаусталь, Гарц (ФРН), в окрузі Р’ют (шт. Колорадо), на оз. Клір-Лейк (шт. Каліфорнія, США). Дуже рідкісний.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]