Тиндинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тиндинська мова
идараб мицци (ъидараб, тІиндадерил) [idarab micci]; (аварск.) t'indaderil.
Поширена в: Росія
Регіон: Дагестан
Носії: 5000[1]
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезські мови
Андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 cau
ISO 639-3 tin

Тиндинська мова (самоназва ъидараб мицци) - мова тиндинців. Число мовців 5-6 тис. осіб у декількох селах Цумадинського району Дагестану: Тінді(Ъидари), Ангіда (Ъангъийа), Акнада (ЪагьиначІи), Ечеда(Ъечейи), Тісі (МилъичІи). За переписом населення РФ (2002) тиндинцями себе назвали 44 особи.

Від інших андійських мов тиндинська відрізняється: в фонетиці - відсутністю кореляції за інтенсивностю серед абруптивних приголосних; у граматиці - нейтралізацію аллатива і локатива, використанням редуплікації для утворення прикметників (бикІ' икІ' аб — «сильно покривлений» де бикІ’аб «кривий») і інтенсивних форм дієслова(игьигьо «все зробив» від игьо «зробив»).

Фонетика мови містить 20 голосних звуків: а, о, у, і, е ; довгі а, о, у, і, е; їхні еквіваленти носових і довгих носових.

Мова є безписемною, але з 1993 ведуться спроби введення власної абетки. Наприклад, алфавіт П. Т. Магомедової виглядає так:

А       а       З       з       b       c       Х       х
Ā       ā       И       и       ЛІ      лІ      i       j
Ан      ан      s       t       М       м       Хъ      хъ
Āн      āн      Ин      ин      Н       н       Хь      хь
Б       б       sн      tн      О       о       Хь’     хь’
В       в       Й       й       Ō       ō       ХІ      хІ
Г       г       К       к       Он      он      Ц       ц
Г’      г’      ^       _       П       п       o       p
Гъ      гъ      К’      к’      Р       р       ЦІ      цІ
Гь      гь      ^’      _’      С       с       Ч       ч
ГІ      гІ      Къ      къ      \       ]       q       r
Д       д       Кь      кь      Т       т       ЧІ      чІ
Е       е       КІ      кІ      ТІ      тІ      Ш       ш
Ē       ē       КІ’     кІ’     У       у       Щ       щ
Ен      ен      Л       л       u       v       Ъ       ъ
Ж       ж       Лъ      лъ      Ун      ун      Э       э
ДЖ      дж      Лъ’     лъ’     uн      vн      

Наведемо приклад декількох тиндинських слів: бечІатІуб «чорний», къебата «кульгавий», чегва «низькорослий», беUануб «гарний», габалаб «великий», гýчаб «могутній», бýгъа «бугай», цІамурá-муса «зозуля», эху «коваль», бацІа «вовк», гáмуш «бик», зáза «колючка», рогьа «ліс», бела «низина», гьанлІ «річка», кьеру «міст», кьер «ягнятко», мадугьал «сусід, сусідка», макІ'а «дитина», кунтІав макІ'а «хлопчик», макІ’а игьвáлІилъ’а «бавити дитину».

Література[ред.ред. код]

  • Гудава Т. Е. Тиндинский язык // Языки народов СССР. Т.IV. Иберийско-кавказские языки. М., 1967;
  • Магомедбекова З. М. Тиндинский язык // ЯМ:КЯ.

Примітки[ред.ред. код]