Тисо-Дунайська низовина
Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Площа близько 200 тис. км².
Являє собою міжгірне тектонічне зниження, оточене Альпами, Карпатами, Дінарськими Альпами і горами Східної Сербії. Складена вапняками, піщаниками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.
Висота 100–200 м.
Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабозгорбленна — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини рік Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.
Корисні копалини [ред.]
Родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.
Клімат [ред.]
Клімат помірний, континентальний, на Сх. посушливий. Середня температура січня −1 °C −2 °C. З липня 20-22 °С.
Опадів 500–600 мм, у горах до 900 мм на рік.
Грунти і рослинність [ред.]
Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80% території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).
Населення [ред.]
Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2013) |
