Тисо-Дунайська низовина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ландшафт Тисо-Дунайської низовини
Топографічна мапа

Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.

Загальний опис[ред.ред. код]

Площа близько 200 тис. км².

Являє собою міжгірне тектонічне зниження, оточене Альпами, Карпатами, Дінарськими Альпами і горами Східної Сербії. Складена вапняками, піщаниками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.

Висота 100–200 м.

Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабозгорбленна — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини рік Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C. З липня 20-22 °С.

Опадів 500–600 мм на рік.

Грунти і рослинність[ред.ред. код]

Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80% території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).

Населення[ред.ред. код]

Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).