Тисяк Василь
| Василь Тисяк | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 жовтня 1900 |
| Місце народження | Шевченкове, Вигодська селищна громада, Україна |
| Дата смерті | 5 липня 1967 |
| Місце смерті |
Торонто, .svg){kind=small} Канада |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща Українська держава (1941) Канада |
| Національність | українець |
| Професії | музикант |
| Праця в операх |
Львівська опера Варшавська опера |
| Співацький голос | тенор |
Василь Тисяк (21 жовтня 1900, Велдіж, Долинський повіт — 5 липня 1967, Торонто, Канада) — український співак, лірично-драматичний тенор. Виконавець Стрілецьких пісень.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі Велдіж (Галичина, Австро-Угорщина) (нині — с. Шевченкове, Долинського району, Івано-Франківської області). Навчався у Львові, Варшаві, Празі й Мілані. Лауреат конкурсу співаків у Відні (1932).
У сімнадцять років, після навчання в Долинській гімназії, поїхав добровольцем у Січові Стрільці, де був хорунжим, а згодом в Українську Галицьку армію.
З 1919 року в Чехії, закінчує в Празі факультет права, Dr Juris(1922). Згодом здобуває мистецьку освіту в Празі, в Варшаві і в Мілані.
З 1933 року був співаком Варшавської Опери, а з 1941 по 1944 першим тенором Львівського Оперного Театру. Львів, Варшава, Прага, Відень, Мадрид, Брюссель, Париж аплодували співаку, який виконував провідні ролі в операх. Василь Тисяк співав на десяти мовах, був зайнятий у 56 операх, в 14 з яких виконував головні ролі. Найкращі ролі: Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Радамес («Аїда» Дж. Верді).
З 1945 року в еміграції в Парижі, виступав у Барселоні та Мадриді (1948).
3 1951 по 1967 роки співак проживав у Торонто в Канаді. Оскільки в той час там не було оперного театру то виступав перед українськомовною публікою та співпрацював із капелою бандуристів Григорія Китастого. Остання його участь в опері відбулася 21 березня 1957 року. Це було концертне виконання опери «Купало» А. Вахнянина, де на сцені разом із ним співали Михайло Голинський, Йосип Гошуляк, Віра Левицька й Лідія Склепкович. Диригував маестро Лев Туркевич.
Помер Василь Тисяк від серцевого нападу 5 липня 1967 року. На могильному камені за заповітом співака висічено козацьку шаблю і хрест та напис «Ой, чужино – чужинонько, як у тобі студенонько».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 25 жовтня 1995 року в його рідному селі Шевченкове відкрито меморіальну дошку.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Голос любові і туги. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.332-333
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. Т. 9. — Львів, 2000. — С. 3210.
- Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа [Текст]: худ.-докум. нарис / Василь Олійник. — Долина, 2000. — 40 с. : іл.
- Популярний галицький співак // Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Ярослав Михальчишин. — Львів, 1992. — С. 86 — 88.
- Тисяк Василь // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 237—238.
- Васильович В. Європейський тенор знову лунав у Шевченковому / В. Васильович // Свіча. — 2000. — 8 листоп.
- Олійник В. Голос любові і туги / Василь Олійник // Перевал. — 2003. — № 3/4. — С. 33 — 43.
- Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа / Василь Олійник // Галичина. — 1996. — 18 трав. — С. 7.
- Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа / Василь Олійник // Свіча. — 1996. — 24 січ.
- Ровенчак О. Європейський тенор з Велдіжа / Оксана Ровенчак // Галичина. — 2000. — 15 листоп. — С. 7.
- Ровенчак О. Канадський оперний співак — наш земляк / Оксана Ровенчак // Галичина. — 1995. — 15 листоп.
- Чудик І. Воскресіння із забуття / Іван Чудик // Свіча. — 1995. — 28 жовт.
- Видатні особистості Долинщини // http://dolyna-online.at.ua/index/0-15 [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Голос любові і туги (до 110 річчя від дня народження оперного співака Василя Тисяка) [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Ой шумить, шумить та дібровонька (До 110-річчя уродин Василя Тисяка) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- 21 жовтня. Пам'ятні дати
|
Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |