Титов Владислав Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Владислав Андрійович Титов
Владислав Андреевич Титов
VladTitov.JPG
Дата народження 10 листопада 1934(1934-11-10)
Місце народження с. Калинівка, Добринський район, Липецька область, Росія
Дата смерті 30 квітня 1987(1987-04-30) (52 роки)
Місце смерті Луганськ
Громадянство СРСР СРСР
Рід діяльності Письменник
Magnum opus: повість «Усім смертям назло»
Премії

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1981

Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського

Лауреат Всесоюзного літературного конкурсу ім. М. Островського

Обласна комсомольська премія ім. «Молодої гвардії»


Титов Владислав Андрійович — український російськомовний письменник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Липецькій області в селянській родині, після закінчення школи переїхав на Донбас, навчався в Боково-Антрацитівському гірничому технікумі. З 1959 року працював гірничим майстром на шахтах Луганщини й Донеччини.

1960 року під час аварії на шахті врятував життя багатьох людей і лишився без обох рук.

Переїздить до Луганська, починає писати прозу. 1967 року виходить його автобіографічна повість «Усім смертям назло», 1971 — «Ковила — трава степова», 1983 — «Життя прожити», «У рідній землі корінню тепліше», роман «Прохідники», 1986 — «Мрії старого парку». Писав, тримаючи олівця в зубах. Велику допомогу в літературній творчості надавала йому дружина, Рита Титова.

Лауреат кількох обласних і республіканських премій.

Обирався депутатом міської ради. Повість «Усім смертям назло» було перекладено за радянських часів двадцятьма двома мовами, лише окремими книжками видано 19 разів загальним накладом понад 6 млн примірників.

Пам'ять[ред.ред. код]

  • У Луганську знаходиться Квартира-музей В. Титова (квартал Гайового, 18, кв. 62).
  • Колишня 13-та лінія носить ім'я письменника.


Джерела[ред.ред. код]

  • Газета «Ракурс»
  • Сайт «Комінформ»
  • Газета «Факти»
  • Лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка // Рад. Україна. — 1981. — 8 березня, фото // Правда Украины. — 1981. — 7 март. — С. 2
  • Названо імена лауреатів Шевченківської премії 1981 року // Літ. Україна. — 1981. — 10 березня.

Твори[ред.ред. код]

  • Титов, В. Всім смертям назло… : Повість . — К.:Молодь, 1970 . — 141 с.
  • Титов, В. Усім смертям назло… . — К., 1978 . — 300 с.
  • Титов, В. Усім смертям назло : Повість . — К.:Дніпро, 1973 . — 155 с.
  • Титов, В. Всем смертям назло…, Жизнь прожить : повесть . — Киев: Дніпро, 1981 . — 300 с.
  • Титов, В. Проходчики : Роман . — М.: Советский писатель, 1983 . — 510 с.
  • Титов, В. Избранные произведения . — К.: Дніпро, 1984 . — 440 с.
  • Титов, В. Избранное . — Москва: Худож. лит., 1984 . — 528 с.
  • Титов, В. Избранное : Повести, рассказы . — М.: Художественная литература, 1984 . — 528 с.
  • Титов, В. Всем смертям назло… : Повесть, рассказы . — Донецк: Донбас, 1985 . — 151 с.
  • Титов, В. Проходчики : Роман . — Донецк: Донбасс, 1986 . — 301 с.
  • Титов, В. Полые воды . — М.: Молодая гвардия, 1987 . — 252 с.
  • Титов, В. А. Всем смертям назло… : Повесть . — Луганск: Світлиця, 1995 . — 106 с.