Тит Ларцій Флав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тит Ларцій Флав (д/н — після 493 року до н.е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Ларцієв. За походженням був етруском з родини царів (втім з якого міста невідомо). Разом із своїм братом Спурієм перебрався до Риму у 510 або 509 році до н.е. в час вигання царя Тарквінія Гордого. У 501 році до н.е. обирається консулом (разом з Постумом Комінієм Аврунком). Тит Ларцій займався відновленням порядку, який був порушений діями молодих сабінян у Римі. В цей цас колишній римський цар Тарквній створив коаліцію з декількох міст лаціума, метою якої було відновлення його на троні. в цих умовах сенат прийняв рішення створити ектроординарну магистратуру під назвою великий претор, або очільник народу (інша назва голова піхоти), в подальшому він називався диктатор. Сенат доручив консулам обрати биктатора. Першим диктатором Риму було призначено Тита Ларція Флава. У свою чергу своїм заступником, начальником кінноти, Флав призначив Спурія Кассія Вісцеліна. На своїй посаді Ларцій вів перемови з іншими міста Лаціума. щоб протидіяти Тарквінію, також провів перепис громадян та нові консульсі вибори. Зрештою склав свої повноваження раніше необхідного терміну.

У 498 році до н.е. вдруге обирається консулом (разом з Квінтом Клелієм Сікулою). в цей час почалася війна з латинянами, в якій відзначився й Тит Ларцій, який захопив м.Фідени.

У 494 році до н.е. Флав виступив із пропозицію щодо полегшення для плебеїв сплати боргів. А згодом вів перемовини з плебеями від імені сенату, коли останній пішли на Священну гору. Він досяг успіху, в результаті чого була впроваджена посада народних трибунів. У 493 році до н.е. в якості легата консула Постума Комінія Аврунка Тіт Ларцій брав участь в облозі м.Коріоли. Подальша його доля не відома.

Джерела[ред.ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. - 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968.
  • Dionysius Halicarnassensis, Historia Romana V 61 - 77,6.