Тит Флавій Сульпіціан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тит Флавій Клавдій Сульпіціан (лат. Titus Flavius Claudius Sulpicianus; бл. 137(0137) — 197) — римський політик часів династії Антонінів, сенатор і консул. Намагався стати імператором після смерті Пертінакса у 193 році.

Біографія[ред.ред. код]

Раннє життя і кар'єра[ред.ред. код]

Сульпіціан, скоріш за все, народився у критському місті Ієрапетра близько 137 року. Імовірно, він був сином Флавія Титіана, префекта Єгипту із стану вершників в час імператорства Адріана. Про раннє життя і кар'єру Сульпіціана не збереглося ніяких достовірних даних; сам він належав до стану сенаторів. Відомо, що близько 170 року він обійняв посаду консула-суфекта. Протягом 170-тих років (за іншою версією, у 187192 роках[1]) був членом колегії Арвальських братів. У 186 році Сульпіціан був призначений проконсулом Азії. Можливо, він брав участь у змові проти Коммода 192 року. У 193 році Сульпіціана призначили префектом Рима, оскільки він був тестем імператора Пертінакса. Це призначення розглядають як спробу імператора зміцнити свою підтримку серед аристократії.

Спроба стати імператором[ред.ред. код]

Після вбивства Пертінакса преторіанці виставили посаду імператора на аукціон. Сульпіціан зробив спробу стати імператором, запропонувавши кожному солдату 20 тисяч сестерціїв. Проте у той же самий час до преторіанців поспішив, сенатор Дідій Юліан, який запропонував їм вищу суму — по 25 тисяч сестерціїв. Солдати підтримали останнього, і саме він став імператором. Втім, новий імператор не мстився Сульпіціану, навіть зберіг йому посаду префекта.

Смерть[ред.ред. код]

Сульпіціан пережив імператорів Дідія Юліана, Песценнія Нігера, Клодія Альбіна і прихід до влади Септіміуса Северуса. 197 року Сульпіціан був засуджений до страти Северусом і страчений, найімовірніше, через підтримку Клодія Альбіна, суперника Северуса.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина Сульпіціана невідома. У нього було двоє дітей:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Fratres Arvales (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Birley, Anthony. Septimius Severus: The African Emperor (1999)
  • Mennen, Inge. Power and Status in the Roman Empire, AD 193–284 (2011)
  • Southern, Pat. The Roman Empire from Severus to Constantine. — London, New York: Routledge, 2001.