Тихоокеанська плита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тихоокеанська плита
Розташування Тихоокеанської плити

Тихоокеа́нська плита́ — тектонічна плитаю океанічного типу під Тихим океаном. Має площу 103–108 млн км². Найбільша тектонічна плита. Зазвичай у її складі розглядають менші плити: Футуна, Рифу Балморал, Плита рифу Конвей, Новогебридську, Південнобісмаркську, Північнобісмаркську, Манус і Каролінську.

На півночі східний край має дивергентну границю з плитою Дослідника, Хуан-де-Фука і плитою Горда утворюючи відповідно Хребет Дослідника, Хуан-де-Фука і хребет Горда. Посередині східний край має трансформаційну границю з Північноамериканською плитою вздовж розлому Сан-Андреас і з плитою Кокос. На півдні східний край має дивергентну границю з плитою Наска утворюючи Східно-Тихоокеанську височину.

Південний край має дивергентну границю з Антарктичною платформою формуючи Антарктично-Тихоокеанський хребет.

Західний край має конвергентну границю з Євразійською плитою на півночі і Філіппінська плита посередині, формуючи Маріанський жолоб. Південний край має конвергентну границю з Індо-Австралійською плитою.

Тихоокеанська плита пірнає під Австралійську плиту, утворюючи жолоб Тонга і Кермадецький жолоб, і паралельні Тонга і Кермадецькі острівні дуги. Альпійський розлом є трансформаційною границею на межі двох плит де Індо-Австралійська плита має субдукцію під Тихоокеанську плиту утворюючи жолоб Пайсегур. Частина Зеландії на схід від цієї межі має великий блок континентальної кори.

Північний край має конвергентну границю через яку зазнає субдукцію під Північноамериканську плиту утворюючи Алеутський жолоб і Алеутські острови.

Тихоокеанська плита має пасмо гарячих точок що утворюють Гавайські острови.

Розмір Тихоокеанскьої плити, і відповідно, Тихого океану, поступово зменшується.

Джерела[ред.ред. код]