Тиша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Знак мовчання

Ти́ша — повна або часткова відсутність будь-яких звуків; факторів, що подразнюють слух. Іноді для контрасту в алегоріях тишею називають не повну відсутність звукового оточення, а лише відносну, часткову, наприклад, безмовність природи, що контрастує із шумом мегаполіса. Деколи тишею алегорично позначають спокій, відсутність проблем, абсолютну ідилію та умиротвореність[1]

Відносна тиша корисна для здоров'я, тому виснаженим та хворим людям рекомендують уникати занадто гучних звуків. Утім звуки не надто великої гучності (20-60 децибел) позитивно впливають на людину[2]. Вважається, що людина не може почути абсолютної тиші, бо у всякому разі вона буде чути звук свого серця.

Заборона звуків[ред.ред. код]

В історії[ред.ред. код]

У Стародавньому Римі Юлій Цезар забороняв нічну їзду на гуркітливих колісницях для підтримання громадського порядку. Королева Англії Єлизавета I не дозволяла чоловікам бити своїх дружин після 10 години вечора, «щоб їх крики не турбували сусідів».[2]

У наш час[ред.ред. код]

Спектр звучання вувузели

На сьогоднішній день надмірно голосні звуки часто забороняють в центрах великих міст для забезпечення комфорту жителів та гостей міста. Іноді розгортаються окремі скандали. Так, на Чемпіонаті світу з футболу 2010 проблемою стали вувузели, які використовувалися місцевими вболівальниками. За замірами, їхня гучність досягала 124 децибелів, тому вувузели суттєво заважали вболівальникам та коментаторам насолоджуватися матчем[3]. Іноді трапляються курйози, зокрема, у Швейцарії заборонено спускати воду в унітазі після 22.00, щоб не розбудити оточуючих, а на Капрі в Італії — носити шльопанці.[4]

В Україні[ред.ред. код]

Іноді влада забороняє використання зайвих звуків, що порушують громадський спокій та заважає жителям[5]. Існують навіть спеціальні вимоги до максимально допустимого звуку в децибелах. 2004 року в Україні прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму». За ним, у нічний час, із 22-00 до 08-00 на захищених об'єктах[к 1] забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. Стаття 182 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає адміністративну відповідальність за порушення правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Це попередження або накладання штрафів на громадян від 5 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і штраф від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян суб’єктам господарської діяльності.[6]

Примітки[ред.ред. код]

Коментарі[ред.ред. код]

  1. Закон визначає захищеними об'єктами гуртожитки, жилі будинки, інших будівлі і споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди, парки, сквери, зони відпочинку і прибудинкові території.