Василь Тишкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тишкевич Василь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Тишкевич
Василь Тишкевич
Народився 1492(1492)
Помер не раніше 10 серпня 1570 і не пізніше 11 вересня 1570
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність політичний і державний діяч Речі Посполитої
Титул граф
Посада Підляський воєвода[1][2], смоленський воєвода[1], Староста Волковиськийd, староста Пінськийd[3], староста бобруйськийd, маршалок господарський, Мінський старостаd, Черкаський староста[d], староста красносельськийd, Q65240622?, Канівський старостаd і Q108757181?[4]
Військове звання воєвода Підляський
Конфесія православний, кальвініст
Рід Тишкевичі
Батько Тишко Каленкович
У шлюбі з Aleksandra Czartoryskad і Q123723003?[1]
Діти Юрій, Остап, Остап, Каленик
Герб
Герб

Василь Тишкевич (пол. Bazyli Tyszkiewicz, 1492 — 13 серпня 1571) — державний діяч Литовсько-Руської держави й Речі Посполитої.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Син Тишка Калениковича, брат Гаврила, Михайла і Льва Тишковичів. Двічі був одружений. Від першого шлюбу з княгинею Олександрою Чорторийською (пол. Aleksandra Czartoryska) мав дочку Анастасію та трьох синів — Юрія, Каленика й Івана-Остафія. Від другого шлюбу з Анастасією Сопотько народилися Євстафій, Серафін та Олександра.

Олександра Тишкевич (Чарторийська)

У заповіті висловив бажання, щоб по його смерті дружина з дочкою Олександрою і зятем Олександром Ходкевичем тіло його «відвезли й поховали в монастирі їх милості панів Ходкевичів у Супраслі»[5]. На його надгробку викарбували герб і напис руською мовою:

Въ лето отъ Начотения Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа 1571 месяца Августа 13 дня въ неделю, преставился раб Божій панъ Василий Тишковичъ Воевода Смоленскій Староста Менскій и Пинскій. Положен въ Храме Благовещенія Богородицы, въ монастыри Супрасльскомъ.

Могильний камінь Василя Тишкевича знаходиться в музеї Віленського університету.

Служба[ред. | ред. код]

Придворний королівський (з 1522), староста красносільський, черкаський і канівський1536), мінський1544), вовковиський1546), пінський1569), бобруйський, гайнівський, маршалок господарський (1546⁣ — ⁣1558), воєвода підляський (1558⁣ — ⁣1569) і смоленський1569⁣ — ⁣1571).

5 листопада 1569 року отримав від Сигизмунда II Августа титул графа «на Логойську і Бердичові». Засновник «графської гілки» Тишкевичів. Брав участь у боях з кримськими татарами.

Посол у Кримське ханство і Московське царство.

Політичні й релігійні погляди[ред. | ред. код]

Виступав проти укладення Люблінської унії, за що був позбавлений посади підляського воєводи. Один з представників магнатської опозиції політиці Сигізмунда Августа.

Перейшов з православ'я в кальвінізм[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]