Тйеккери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полоненний вождь тйеккер, рельеф із Мединет Абу
Південний Ханаан після навали «народів моря»

Тйеккери (єгипет. tjkr), чеккери, цеккери — група племен, які наприкінці II тисячоліття до н. е. мешкали на Шаронській рівнині на південно-східному узбережжі Середземного моря.

Вперше згадані в повідомленнях про напад на Стародавній Єгипет «народів моря» за правління Рамзеса III. У храмі Мединет Абу в батальних сценах найбільше зображень саме пелесет і тйеккерів, що непрямим чином свідчить про значення, яке відігравав цей народ. Тйеккери зображені з круглими щитами, озброєні короткими прямими мечами та довгими списами.

Напис 5 року Рамсеса III говорить:

Північні чужозем'я затріпотіли в членах їх (а саме) пелесет, тйеккер і турша. Спустошили їх землю, прийшов їхній дух руйнівний

Пізніше розслелилися на узбережжі Середземного моря біля міста Дор. Згадані в Ономастиконі Аменопе (кінець XII ст. до н. е.). Дор названо «містом народу тйеккер»[1] і в так званих скаргах Ун-Амуна, датованих XI століттям до нашої ери.

Ці повідомлення підтверджують і археологічні знахідки. У Дорі було знайдено чимало двохромної кераміки філістимлянського стилю. Також серед знахідок був залізний ніж із кістяним руків'ям, схожий на філістимлянські знахідки. Хоч археологічні розкопки й не підтверджують факту суцільного заселення Дору народами моря, однак, надійно фіксують їх присутнітність у відповідний період.

Популярною є теорія, яка пов'язує тйеккерів з тевкрами, народом, який населяв північний захід Анатолії поблизу Трої. Археологічні знахідки дають деякі, хоч і не остаточні, підтверження подібним поглядам. Принаймні, простежуються певні паралелі між тйеккер, ахейцями та анатолійцями. У будь-якому випадку навіть якщо прабатьківщина тйеккер невідома, можна принаймні ствержувати про певну спорідненність чи принаймні вплив ахейців на підставі схожості ранньої кераміки тйеккер на пізньо та постмікенську.

За версією історика А. Воронкова, тевкри споріднені з місійцями, з якими Троада межувала на півдні, і сам етнонім тевкри є синонімом (варіантом) самоназви "місійців", що носять тотемний етнонім із значенням "миша". На доказ автор посилається на відоме літературне ототожнення троянців з мишами в пародійній поемі Пігрета з Галікарнасса "Війна жаб і мишей", на легенду про помилковий напад еллінів на Місію замість Трої. Він обґрунтовує наявність однокореневої лексики зі значенням "миша" в хетській сакральній термінології, в лікійській мові і в сучасній італійській мові (припускаючи етруське походження італійського слова topo - "миша").[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Коростовцев М. А. Путешествие Ун-Амуна в Библ. Египетский иератический папирус № 120 Государственного музея изобразительных искусств им. А. С. Пушкина в Москве. М., 1960, с. 15 1.8-1.9.
  2. Воронков А. А. Гидронимы и этнонимы - свидетели миграций "народов моря". Тевкры, сикелы и сарды. LAP. 2012

Джерела[ред.ред. код]

  • Sandars, N.K. (1987). The Sea Peoples: Warriors of the ancient Mediterranean, Revised Edition. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-27387-1. 
  • Woudhuizen, Frederik Christiaan (1992). The Language of the Sea Peoples. Amsterdam: Najade Press. ISBN 90-73835-02-X. 
  • Woudhuizen, Frederik Christian. April 2006. The Ethnicity of the Sea Peoples. Doctoral dissertation; Rotterdam: Erasmus Universiteit Rotterdam, Faculteit der Wijsbegeerte.

Див. також[ред.ред. код]