Ткачикові
| Ткачикові | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
Тка́чикові (Ploceidae) — родина птахів ряду горобцеподібних.
У саванах Південно-Західної Африки примітна частина ландшафту — колективні гнізда общинних ткачиків. Унікальні поселення розташовуються на деревоподібних алое, акаціях й інших деревах. Здалека вони нагадують копиці сіна, досягаючи часом 7 метрів у діаметрі й 3 метрів у висоту. Ткачики цього виду протягом цілого року тримаються більшими зграями й виводять потомство під загальною покрівлею.
Общинний ткачик по розмірах ледве менше свого родича — горобця. Зверху тіло птаха — сіро-буре із сірими краями пір'я, знизу — блідо-піскове із чорними пестринами, горло чорне. Пісня — тривале цвірінькання. Самці досить агресивні й часто вступають у бійку із супротивниками прямо на літу. Ткачики харчуються переважно насіннями трав й інших рослин, причому годуються птахи теж зграями.
Закладає колонію одна пара птахів, потім до неї приєднуються сусіди, прибульці й нащадки. Основна частина колективного гнізда — товста куполоподібний водонепроникний дах, зроблений із сухих стебел трав і гілочок до 30 сантиметрів довжиною, накиданих на вершину дерева у вигляді величезної парасолі. Часто птахи цементують всю конструкцію грудками бруду. Нижня сторона цього гігантського спорудження поцяткована невеликими отворами, кожне з яких — вхід в індивідуальні ізольовані гніздові порожнини, вистелені пір'ям і волоссям. У такій колонії можуть жити кілька сотень пар.
Для кожної наступної кладки, що складає з 2 — 4 грязно-білих, з густими лілово-сірими плямами яєць птаха будують нове гніздо. Тому поселення постійно розростається за рахунок природного приросту членів колонії, які теж пристроюють свої індивідуальні гніздові камери й загальне житло. Нарешті, через кілька років опора, на якій розташовувалося пташине місто, не витримує ваги, і величезне спорудження падає на землю. Зруйноване гніздо птахи використають на будівництво інших поселень.
Гніздові камери служать не тільки для виведення потомства. У не зайнятих кладками й пташенятами порожнинах дорослі ткачики ховаються від дощу й вітру. Тут також селяться й «гості» колонії — деякі інші види птахів. Наприклад, африканський карликовий сокіл — дрібний хижий птах з білою купкою й сірим оперенням тіла. По розмірах він ненабагато більше самих ткачиків. Птахи займають одну із гніздових камер, що пустують у колонії, небагато розширюючи вхід. Карликових соколів часто можна бачити на вершинах дерев поблизу від гнізда, де вони підстерігають свою основну їжу — комах.
У поселеннях ткачиків зустрічаються й невеликі папуги — розовощокі нерозлучники, яких легко виявити по різкому лементі й стрімкому польоті. У колонії вони також займають уже готові гнізда, майже не перебудовуючи й не обновляючи їх.
Найчастіше на колонію ткачиків нападають змії, зокрема африканський бумсланг.
Найпоширеніші представники [ред.]
- Червоноклювий ткачик (Quelea quelea). Це найчисленніший вид серед диких птахів[1].
Джерела [ред.]
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. – Любешов: Эрудит, 1993, 216 с.: ил. ISBN 5-7707-2044-1
Посилання [ред.]
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (березень 2007) |
|
|
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (березень 2007) |
