Тлумач

Тлумач
Герб Тлумача Прапор Тлумача
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Івано-Франківська область(Галичина)
Район/міськрада	Тлумацький район
Рада	Тлумацька міська рада
Код КОАТУУ	2625610100
Засноване	1213
Магдебурзьке право	1448
Статус міста	з 1939 року
Населення	▲8841 (01.01.2011)
Площа	19,57 км²
Густота населення	451,8 осіб/км²
Поштові індекси	78000 — 78004
Телефонний код	+380-3479
Координати	48°51′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д.
Водойма	Річка Тлумачик
День міста	24 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Івано-Франківськ
До станції	21 км
До обл./респ. центру
- автошляхами	21 км
Міська влада
Адреса	78000, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, м. Тлумач, вул. Макуха, 2
Веб-сторінка	http://tlumach.at.ua/
Міський голова	Корженьовський В.М.

Тлу́мач — місто районного підпорядкування (з 1939 p.), районний центр, адміністративний центр Тлумацької районної ради. Розташований на березі річки Тлумачик, за 27 км від обласного центру та залізничної станції Івано-Франківськ. Через місто проходить автомагістраль Снятин — Тязів. До 1939 року місто називалося Товмач.

Історія

Під час розкопок, що проводились на околиці міста в 30-х роках XX ст., вияв­лено поховання доби ранньої та пізньої бронзи.

Виникнення міста Тлумач належить до XII ст. За князювання Ярослава Осмомисла недалеко від Дністра, поблизу важливих торгових шляхів, що йшли з Галича на схід, було засновано поселенця товмачів. Тут жили князівські люди, які несли митну службу. Вони оформляли торговельні справи князівського двору, були перекладачами під час переговорів з представниками іноземних держав. Саме цим і пояснюється назва поселення Товмач (польською мовою —Тлумач). Він зга­дується в Іпатіївському літопису під 1213 роком.

Польський період

В 1370 році Тлумачем володіють рідні великого феодала Миколи Коритка, а в 1396 році всі землі його околиць король передає шляхтичу Владиславу Опольському. Кожний новий власник використовував тимча­сове право володіння містом для посилення експлуатації селян та ремісників.

В кінці XIV—XV ст. ст. у Тлумачі розвивалися ремесла. Серед жителів з'являються ковалі, сідлярі, цирульники, муляри. Міщани займалися також землеробством. У 1448 році Тлумач дістав магдебурзьке право, а 1511 року король дарує йому право щорічного й щотижневого ярмарку.

Наприкінці XVI ст. становище міщан ще більше погіршується в зв'язку з напа­дами іноземних загарбників — татар і турків. У 1594 році Тлумач спалили татари. Не встигла місто відбудувати, як у 1617—1618 роках знову воно було спалене під час нового татарського набігу. Люстрація 1621 року свідчить про занепад економіч­ного життя й значне зменшення населення міста.

В період визвольної війни українського народу, восени 1648 року, повстали міщани Тлумача, які об'єдналися з селянами навколишніх сіл. Полковником обрали міщанина Ярему Поповича. Місто опинилося в руках повстанців і було перетворене на їх опорний пункт. Загін захоплює панський маєток і замки у селах Палагичах, Живачеві, замок і костьол у Тлумачі, двір шляхтича Яблоповського.

В ході визвольної війни місто кілька разів переходило з рук у руки. Тлумач був зовсім зруйнований. Протягом другої половини XVII ст. місто поступово відбу­довується. Помітно розвивається Тлумач у XVIII ст., зростає його населення: 1775 року в місті було вже 860 жителів, а 1786 року — 1014 жителів.

З першої половини XVIII ст. Тлумачем володіли магнати Потоцькі. Вони мали тут два фільварки, сади й парки, їм належало 1223 морги землі. А тим часом у роз­порядженні 504 дворів міщан було 1397 моргів орної землі, 1035 моргів сіножатей, 287 моргів лісу. Але господарства міщан не були рівноцінними: поруч із замож­ними існували й такі, що мали тільки городи до морга, або 250—300 кв. сажнів під будинком та садом, 14% були зовсім безземельними. Бідніші верстви населення відчували основний тягар всіляких податків, платили феодалам безліч чиншів. В 1789 році населення міста заплатило 1258 флоринів 59 крейцарів податків.

Австрійський період

На кінець XVIII ст. Тлумач мав вигляд типового феодального містечка з окре­мими вулицями: Тисменицькою, Палагицькою, Войтівською та кількома меншими вуличками. Працювали дві школи, будинок убогих (так називалась лікарня). В 1810 році Тлумацьке староство (Тлумач, села Надорожна, Долина, Озеряни, Грушка, Бортники тощо) передасться графам Дзедушицьким, які й володіли ним до 50-х років XIX століття.

На поміщицьких полях вирощувалася картопля, її збирання вимагало одно­часно великої кількості робочих рук, а тому ставала необхідною праця за вільним наймом. У 3-х фільварках Тлумацького ключа, при яких було всього 477 господарств, в 1833 році на збиранні картоплі працювало 1016 найманих робітників.

Великі землевласники активно включаються у торговельно-підприємницьку діяль­ність. З річного доходу Тлумацького ключа за 1807 рік, який становив 108,5 тис. злотих, 88,9 тис. злотих давали продукти панщинної праці кріпаків. Поміщик про­давав зерно, худобу, продукти тваринництва, лісові матеріали та інше.

У 1838 році граф Дзедушицкий у Тлумачі будує цукровий завод. Уже в 1843 році тут була парова машина, столярно-теслярські майстерні, цегельні і т. н. В сезон цукроваріння на заводі працювало до 800 чоловік, а річний оборот під­приємства сягав 2,5 млн. злотих. 1844 року в усій Галичині перероблялося 550 тис. цнт цукрових буряків, з них 510 тис. цнт — у Тлумачі. Але вихід цукру на той час становив лише 5%. Тому в одному з найкращих років -1844 — завод виробляв лише 30 тис. цнт цукру. В 50-х роках створюється акціонерне об'єднання цукрови­ків, яке здійснило реконструкцію підприємства, завдяки чому зросла його потуж­ність до 43-70 тис. цнт рафінованого цукру на рік. В той період завод досяг най­більшої продуктивності і став одним з найпотужніших цукрових підприємств у Європі. Він проіснував до 1882 року і через нерентабельність був закритий.

На цукроварні протягом сезону працювало 4-5 тис. робітників, переважно з навколишніх сіл. Пролетаріат, що зосереджувався тут, включається у револю­ційну боротьбу. Відгуком на повстання польських буржуазних демократів у Кра­кові та антифеодальне повстання селян Західної Галичини (лютий 1846 року) було заворушення робітників Тлумацького цукрового заводу, де вели агітацію емісари польських повстанців. Виступом керувала організована група робітників. Австрій­ська влада характеризувала його як «політичну змову». Було заарештовано та ув'язнено чимало робітників та агітаторів польських повстанців. Арештовані, як показувало слідство, «робили революцію» і закликали до повалення влади австрій­ської монархії, знищення шляхти і звільнення селян від кріпацтва. На завод для придушення виступів робітників прибув військовий загін. Навесні 1846 року в Тлумачі та його околицях діяли групи польських повстанців. Місцева влада зму­шена була посилити військовий гарнізон та провести арешти серед співчуваючих повстанцям. У числі 13 в'язнів були організатори змови — Фелікс Томчинський, Згурський і Пужанський.

Після реформи 1848 року дещо пожвавлюється економічний розвиток Тлумача. В цей час це переважно єврейське містечко: 1756 євреїв у 1888 році (43% від загального числа), 2097 (39%) в 1900 і 2082 (36%) у 1910 році.

На початку XX ст. розгортається страйковий рух на підприємствах Тлумача, який особливо посилюється під впливом першої російської революції. Селяни Тлу­мача й повіту брали участь у селянських вічах в Коломиї, де вони висували ряд політичним та економічних вимог.

Перша світова війна

У роки Першої світової війни місто дуже потерпіло. Протягом лютого-червня 1915 року тут йшли вперті бої між російськими та австро-угорськими військами. Тлумач неодноразово переходив з рук у руки. В лютому 1917 року його знов за­йняли російські війська, але невдовзі змушені були відступити. Тлумач зруйнували, залишилися тільки окремі кам'яні будинки. Занепали промисловість, транспорт, торгівля.

Міжвоєнний період

У другій польській республіці Тлумач був повітовим містом (гміною). У 1921 році його населення становило близько 5000 осіб, що складалося в основному з поляків, євреїв (2012 осіб) і вірменів. Українці переважно жили не в місті, а в селах навколо міста. Більшість жителів Тлумача не мала можливості користуватися медичною допо­могою, вчити своїх дітей у школах. На весь Тлумач були лише 6 приватних лікарів і аптека. І хоч тут працювали 7-класні чоловіча та жіноча українські школи, почат­кова українська школа, польська державна гімназія та польська приватна жіноча семінарія, проте значна частина дітей лишалася поза навчанням. у Тлумачі було неве­личке польське театральне товариство та культурно-освітні товариства «Просвіта» і «Каменяр».

Анексія Радянським Союзом

23-24 серпня 1939 року пакт Молотова-Ріббентропа фактично поділив другу польську республіку між Радянським Союзом і Третім Рейхом. Відповідно, територія сучасного Тлумацького району була анексована Радянським Союзом.

У 1939 році, Тлумач стає районним центром в УРСР в складі Станіславської (в 1962 року перейменована в Івано-Франківську) області.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни німці вбили всіх євреїв. Поляки, і вірмени, що вижили після 1945 року були змушені залишити Тлумач. Більшість з них оселилися в Нижній Сілезії, де вони організували асоціацію жителів Тлумача, яка розташована у Вроцлаві.

Економіка

Економіка міста Тлумач аграрна. В загальному, економіку міста можна охарактеризувати як слаборозвинену.

Промисловість представлена Маслозаводом.

Сфера послуг представлена тільки першо-необхідними видами діяльності - освіта, медицина, роздрібна торгівля, транспорт і зв'язок, комунальні послуги, та деякі інші. В місті діє сім банків: "Ощадбанк", "Приватбанк", "Райффайзен Банк Аваль", "Правекс-банк", банк "Київська Русь", "Плюс Банк","Надра банк".

Спорт і Культура

Музеї:

• Кімната-музей Марійки Підгірянки
• Музей етнографії та побуту району

Стадіон

Освіта

В місті діє 4 освітні заклади: Тлумацька загальноосвітня середня школа I-III ступенів (вул. Івана Макуха, 11), Тлумацька Гімназія (вул. Грушевського, 23), Тлумацька школа-інтернат (вул. Грушевського, 12), Тлумацький сільськогосподарський технікум (вул. Винниченка, 6) і два дитячих садки: "Сонечко" (вул. Шевченка 18), "Дюймовочка" (вул. Берегового, 2).

Видатні мешканці

Історичні особи

• Тит Блонський — український письменник, поет, драматург, громадський діяч.

Посилання

• ВРУ
• АМУ
• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Офіційний сайт міста Тлумач
• ShtetLinks Page -- Tlumach