Тлумачний словник Даля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Титульна сторінка другого видання

Тлумачний словник Даля — (оригінальна назва: Толковый словарь живаго Великорускаго языка[1]) — словник, складений Володимиром Івановичем Далем у середині XIX століття. Один з найбільших словників російської мови. Містить близько 200 000 слів і 30 000 прислівїв приказок і загадок, що слугують для пояснення сенсу наведених слів.

Володимир Іванович Даль (1801–1872) був свідком тільки першого видання свого словника. Друге видання (перероблене) побачило світ 1880.

В основі словника лежить жива народна мова з її обласними видозмінами, словник включає лексику письмової і усної мови XIX століття, термінологію і фразеологію різних професій і ремесел.

Словник дає інформацію не лише про мову, а й про народний побут, повір'я, прикмети й інші етнографічні відомості. Так, у статті про слово «лапоть» не тільки охарактеризовані всі типові види лаптів, але і вказаний спосіб виготовлення; при словах «мачта», «парус» даються не тільки назви різних видів щогл і вітрил, але також пояснюється їхнє призначення; разом з флотськими назвами, запозиченими з голландської і англійської мов, даються і назви, що виникли і уживалися на Каспійському і Білому морях. У статті про слово «рукобитье» пояснюється складний весільний обряд і пов'язані з ним звичаї, характерні для весілля в старому селянському побуті.

За перші випуски словника Даль отримав 1861 Константинівську медаль, а 1868 був обраний почесним членом Академії наук і удостоєний Ломоносовьскої премії.

Структура і склад[ред.ред. код]

Приклад статті (оригінальна орфографія)

Словник не нормативний, у ньому практично відсутня стилістична характеристика лексики (тільки поміти діалектизмів місцевого вживання), граматичні вказівки, немає відбору лексики. Даль наводить безліч прикладів використання слів, але не дає розгорнених визначень.

Словник складений за алфавітно-гніздовим принципом. Такий метод сприяє розкриттю словотворення, але викликає труднощі: деколи не ясно, де саме слід шукати конкретне слово. Гніздова система, втім, виконана недостатньо акуратно: інколи зведені разом слова лише співзвучні, а не споріднені; іноді ж споріднені розділені на кілька статей:

  • в одне гніздо об'єднані слова: акт, актёр, акциз, акция;
  • не об'єднаними в одне гніздо виявилися слова:
    • дикий і дичь;
    • знак і значок;
    • круг і кружить.

(У 3-ому і 4-ому виданнях редактор (Бодуен де Куртене) частково перебудував структуру подачі матеріалу, що полегшило користування словником, але порушило авторську систему.)

Даль включив також в словник кілька слів, які він сам придумав для заміни запозичень («сглас» замість слова «гармонія» «живуля» — «автомат», «ловкосилье» — «гімнастика»). Опісля виходу словника така «підробка» була виявлена. У статті під назвою «Відповідь на вирок» Даль вимушений був визнати, що в його словнику присутні «слова, що не були досі в ужитку».

Історія створення[ред.ред. код]

3 березня 1819 року. ми випущені в мічмани, і я за бажанням написаний в Чорне море до Миколаєва. У цій першій поїздці моїй по Русі я поклав несвідомо початок мого словника, записуючи кожне слово, яке доти не чув[2].

Один з колишніх міністрів освіти (Кн. Шихматов), з чуток, що дійшли до нього, запропонував мені передати академії запаси свої, за прийнятою на той час розцінкою: по 15 коп. за кожне слово, пропущене в словнику академії, і по 7 коп. за доповнення і поправку. Я запропонував, замість цієї операції, іншу: віддатися зовсім, і з запасами, і з посильними працями своїми, в повне розпорядження академії, не вимагаючи і навіть не бажаючи нічого, окрім необхідного змісту; але на це не погодилися, а повторили першу пропозицію. Я відправив 1000 додаткових слів і 1000 доповнень, з написом: тисяча перша. Мене запитали, чи багато їх ще в запасі? Я відповідав, що вірно не знаю, але щонайменше десятки тисяч. Купівля такого складу товару, сумнівної доброти, мабуть не входила в розрахунок, і операція обірвалася на першій тисячі[3].

За тиждень до смерті, прикутий хворобою до ліжка, В. І. Даль доручив дочці внести до рукопису словника, друге видання якого він готував, чотири нові слова, почуті від прислуги.[4]

Володимир Даль складав словник 53 роки.

Видання[ред.ред. код]

  • 1-е видання Суспільства любителів Російської словесності, М., в друкарні А. Семена, 1863 (т. 1), в друкарні Лазаревського інституту східних мов, 1865 (тт. 2, 3), в друкарні Т. Рис, 1866 (т. 4)[5].
  • 2-е, «виправлене і значно помножене по рукопису автора» «видання книгаря-друкаря М. О. Вольфа», Спб.—М., 1880, 1881, 1882, 1882.
  • 3-е, «виправлене і значно доповнене видання, під редакцією проф. І. А. Бодуена-де-куртене», видання «постачальників Двору ЙОГО ІМПЕРАТОРСЬКОЇ ВЕЛИЧНОСТІ» (так вказано тільки в т. 1) товариства М. О. Вольф, Спб.—М., 1903, 1905, 1907, 1909.
    У словник було введено не менше 20 000 нових слів, зокрема вульгарно-лайлива лексика (у четвертому томі). За свої доповнення редактор був підданий жорсткій критиці, за радянських часів «Бодуенівський словник Даля» не перевидавався[6].
  • 4-е видавництво, під редакцією І. А. Бодуена де Куртене, Спб., 1912–1914 (повторення попереднього видання).
  • 7-е видання, присвячене 175-літтю з дня народження В. І. Даля, віддруковано фотомеханічним способом з видання 1955 року, яке, у свою чергу, було набране і надруковане з другого видання 1880m1882 рр. Тираж 200 000 экз.
    Т. 1-4. — М.: Російська мова, 1978

Володимир Даль про словник[ред.ред. код]

RR5110-0038R.gif

Укладач словника не укажчик мові, а служитель, раб її…[7]

…Це не є праця вчена і строго витримана; це тільки збір запасів з живої мови, не з книг і без учених посилань; це праця не зодчого, навіть не каменяря, а піднощика його; але праця цілого життя.[7]

Загальні визначення слів і самих предметів і понять — справа майже нездійсненна і притому даремна. Вона тим мудрованіша, чим предмет простіший, поширеніший.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Толковый словарь живаго Великорускаго языка В. И. Даля. Изданіе общества любителей Російской словесности, учрежденаго при Императорском Московском Университетѣ. Часть первая. А—З. Москва. В типографіи А. Семена. 1863.
  2. Цит. по: К. С. Горбачевич. Сокровищница русского слова.
  3. Цит. по 1-му изданию словаря, т. 1, стр. IV, правописание частично осовременено.
  4. а б О словаре и его авторе на Рубриконе. Извлечения из предисловия к 6-му изданию.
  5. Велика радянська енциклопедія указує роки 1861–1866, а Словник Брокгауза і Ефрона і Літературна енциклопедія — 1861–1868. Дата «1861» пов'язана з тим, що до повноцінного книжкового видання початкові частини словника виходили окремими випусками-зошитами.
  6. Грамота. Ру. Тлумачні словники
  7. а б В. Даль. О рускомъ словарѣ. Проова, читана в спілці любителів россійской словесності на приватному його засіданні 25 лютого і в публічному 6 березня 1860 р.

Словник Даля в Інтернеті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]