Товариство апостольського життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Товариство апостольського життя (лат. Societas vitae apostolicae) — в Католицької церкви інститут, який об'єднує віруючих, і влаштований за принципом чернечих орденів та громад. При цьому для членів Товариства апостольського життя принесення чернечих обітниць необов'язкове. Раніше вони назвалися також товариствами спільного або громадського життя.

Згідно з Кодексом канонічного права члени такого товариства «здійснюють властиву йому апостольську місію і, ведучи спільне братське життя, прагнуть до досконалості християнської любові» [1].

Кожне суспільство має свою власну конституцією. Члени товариства повинні проживати в спеціальній обітелі, влаштованій згідно з нормами суспільства і канонічного права Церкви. Управління внутрішнім життям суспільства є прероргативою його керівників та керівників відповідних підрозділів, у той час як у питаннях громадського богопочитання члени товариств апостольського життя підпорядковані дієцезіальному єпископ у. Вищим керівним органом, що регулює діяльність даних суспільств, є одна з громад Римської курії - Конгрегація у справах інститутів посвяченого життя і Товариств Апостольської Життя. Канонічні закони, пов'язані з товариствам апостольського життя, зібрані в статтях 731-755 Кодексу канонічного права.

Товариства апостольського життя почали виникати в XVI - XVII століттях, як інститут, здатний об'єднати для конкретного служіння в рамках Церкви як монахів, так і мирян. Найвідоміші суспільства - ораторіанці, лазаристи, дочки милосердя, сульпіціані, паллотінці та інші.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кодекс канонічного права. & 731

Література і посилання[ред.ред. код]

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.