Товсте (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Товсте
Pol Tłuste COA.png
Герб
Країна Україна Україна
Область/АРК Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький район
Рада Товстенська селищна рада
Код КОАТУУ: 6122055500
Основні дані
Засноване Перша згадка у 1414 році як поселення Тлусте
Магдебурзьке право 1571
Статус із 1940 року
Площа 17 км²
Населення 3348 (01.01.2012)[1]
Густота 199 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні координати 48°50′47″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.84639; 25.72528Координати: 48°50′47″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.84639° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.84639; 25.72528
Водойма Тупа (Дупла)
Відстань
Найближча залізнична станція: Товсте
До райцентру:
 - фізична: 24 км
До обл. центру:
 - залізницею: 100 км
 - автошляхами: 99 км
Селищна влада
Адреса 48630, Тернопільська обл., Заліщицький р-н, смтТовсте
Карта
Товсте (Україна)
Товсте
Товсте
Товсте (Тернопільська область)
Товсте
Товсте

Товсте́ — селище міського типу Заліщицького району Тернопільської області, розташоване на західному Поділлі, над річкою Тупою. Населення — 5000 меш. (1970 р.), 3 460 меш. (2001 р.), 3 453 мешканці (2007 р.).

Aрхеологічні пам'ятки[ред.ред. код]

У селищі та поблизу нього виявлено археологічні пам'ятки трипільської, гава-голіградської, сарматської, черняхівської, давньоруської культур, пізньофеодального часу.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1414 р. Назва міста, можливо, походить від прізвища галицького боярина В'ячеслава Товстого, котрий служив князю Роману Мстиславовичу. За деякими даними поселення спочатку називалося «Толсте». Річка Тупа згадується під назвою «Дупла».

1435 р. поляки захопили Західне Поділля, 1449 року перший раз з'являється польський варіант назви поселення «Тлусте»[2]. У «Географічному словнику Королівства Польського» річка Тупа вказана теж під іншою назвою — Дупа (пол. Dupa)[3]

З XV ст. Товсте належало до Червоногородського повіту Подільського воєводства. Розташоване на важливому торгівельному шляху, що з'єднував Львів із Волощиною, було значним торговим центром Західного Поділля.

1549 року надано маґдебурзьке право, тодішній власник міста — Марцін Ходоровський; 1571 р. власник містечка Ян Ходоровський отримав привілей на 2 ярмарки на рік та щотижневі торги. 1580 року у міста з'явився новий власник — хмільницький староста Міхал Язловецький,[4].

Під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького Тлусте — одне з семи повстанських центрів на Галицькому Поділлі.

Влітку 1672 р. містечко захопили турки, до 1683 р. належало до Чортківського пашалику. Згодом — власність князів Понінських, пізніше — Любомирських та Потоцьких. 1701 р. король Авґуст II Фрідріх підтвердив для Тлустого маґдебурзьке право, всі привілеї.

Після 1772 р. австрійський уряд визначив Тлусте як повітове місто Заліщицької округи, згодом — заштатне містечко.

1880 р. проживало 3199 осіб, з них — 2225 євреїв.[5]. Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1902 р., відновлено 1925 р.), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства, окружна складниця Союзу кооператорів.

У січні 1940 р. позбавлене статусу міста, новий статус — смт.

7 липня 1941 — 13 квітня 1944 — під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.[6] У вересні 1943 р. поблизу проходили партизанські з'єднання Сидора Ковпака.

Від 1948 до травня 1951 року діяла підпільна друкарня ОУН.

До 1962 р. містечко було райцентром.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Храм Архистратига Михаїла

Збереглися замковий форт (кін. 16 ст.), палац (18 ст.), ратуша і приміщення Народного дому (поч. 20 ст.).

Храми[ред.ред. код]

Церква в с. Товсте 1.jpg
Церква в с. Товсте.jpg

Церкви:

  • святого Архистратига Михаїла (1939 р.)
  • св. Андрея Первозванного (1995 р., мурована)
  • костьол св. Анни (1912 р.).

До 1911 року в містечку була дерев'яна церква, збудована майстрами Грубаром Григорієм та Дем'яном Цапкою у 1731 році. Розібрана[7][8].

Пам'ятники і пам'ятні знаки[ред.ред. код]

Споруджено братські могили воїнам ЧА, серед них Герой Радянського Союзу Олександра Худяков (1944 р.), пам'ятники воїнам ЧА (1954 р.), Б. Хмельницькому (1956 р.), жертвам нацизму (1990 р., на єврей. цвинтарі), Тарасу Шевченкови (1993 р., скульптор Л.Юрчук), надгробки на могилах УСС (1991 р.), вояків УПА (1992 р.) і районного провідника ОУН та УПА П.Скалецького (1996 р.), встановлено пам'ятний хрест (1991 р.), насипано символічну могилу на честь Незалежности України з «фігурою» Матері Божої (1992 р., скульп. І.Гудима).

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

Є пам'ятка природи — залишки пансіонного парку (19 ст.).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють ЗОШ 1-3 ступ., ПТУ № 22, музична школа, Будинок культури, Будинок школяра, бібліотека, лікарня, 3 аптеки, кінотеатр(ред.не функціонує), 2 стадіони, історичний народний музей, відділення зв'язку, лінійно-технічна станція, шлях.-експлуат. дільниця, хлібозавод,комбінат комунал. підприємств, «Заготзерно», бурякопункт, селянська спілка «Дружба», 23 торгові заклади.

Проживали єврейський релігійний реформатор, нар. цілитель Бешт, громадський діяч Л.Горбачевський, працювали адвокат, громад. діяч В. Бараник, правники І. Кивелюк і В.-Р. Ставничий, навчався письменник, громадсько-культурний діяч Д.Збігнєв.

Перебували режисер, актор Лесь Курбас, бандурист Гнат Хоткевич.

Харчова промисловість, гіпсовий завод, цегельня. З 1963 року школа механізації сільского господарства.

Персоналії[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]


Сучасники:

Проживали, працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]