Товстий лорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Товстий лорі
Nycticebus coucang
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirrhini)
Родина: Лорієві (Lorisidae)
Рід: Тонкий лорі (Nycticebus)
É. Geoffroy, 1812
Типовий вид
Lori bengalensis
Lacépède, 1800
Мапа поширення родучервоний= N. pygmaeus; блакитний= N. bengalensis;коричневий= N. bancanus, N. borneanus, N. coucang, N. javanicus, N. kayan & N. menagensis
Мапа поширення роду
червоний= N. pygmaeus; блакитний= N. bengalensis;
коричневий= N. bancanus, N. borneanus, N. coucang, N. javanicus, N. kayan & N. menagensis
Види
  • N. bancanus (Lyon, 1906)
  • N. bengalensis (Lacépède, 1800)
  • N. borneanus (Lyon, 1906)
  • N. coucang (Boddaert, 1785)
  • †?N. linglom Mein & Ginsburg, 1997
  • N. javanicus É. Geoffroy, 1812
  • N. kayan Munds, Nekaris & Ford, 2012
  • N. menagensis (Lydekker, 1893)
  • N. pygmaeus Bonhote, 1907
Синоніми
* Tardigradus Boddaert 1784: (preoccupied)

Товстий лорі (Nycticebus) — рід нічних мокроносих приматів родини Лорієві (Lorisidae).

Поширення[ред.ред. код]

Товсті лорі живуть на північному сході Індії, в східній частині Бангладешу, в Індокитаї та Індонезії.

Опис[ред.ред. код]

У товстих лорі, як і у всіх представників родини, практично відсутній хвіст. Вірніше, він є, але настільки маленький, що помітний тільки при обмацуванні. Розмір їх тіла варіює від 18 до 38 см завдовжки, а вага знаходиться в межах півтора кілограм. Це одні з небагатьох лорієвих, характер яких дозволяє утримувати їх у неволі.[3]

Nycticebus pygmaeus — отруйний. На згині його ліктів розташовані залози, що виділяють особливу речовину, яка, змішуючись зі слиною, перетворюється на досить сильну отруту. У дикій природі вони використовують її для захисту малюків від хижаків: облизують шерсть дитинчати і вона стає отруйною. Крім того, за частого контакту секрету ліктьових залоз зі слиною, укуси цих тварин також отруйні.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Ведуть нічний спосіб життя, через що їм і потрібні такі великі очі. Живуть поодинці, рідше парами або нестабільними групками. Причому ділянка одного самця зазвичай включає кілька ділянок самок. Коли одна з них готова до запліднення, в її сечі з'являються спеціальні феромони, які і привертають самця.

Живляться товсті лорі комахами, пташиними яйцями, пташенятами і їх дрібними батьками, різними гризунами, фруктами і нектаром. Вони не конфліктують один з одним при добуванні їжі. Зазвичай зустрічі «сусідів» закінчуються демонстрацією різних поз або взаємним грумінгом. Цікаво, що для цієї мети у товстого лорі навіть є спеціальний інструмент — «косметичний» кіготь, розташований на другому пальці ніг, у той час як всі інші пальці забезпечені звичайними нігтями.

Розмноження[ред.ред. код]

Вагітність триває трохи менше трьох місяців і закінчується народженням одного дитинчати. Новонароджений відразу ж хапається за хутро матері і не відпускає його найближчі 14 днів. Правда, вже через добу після появи на світ він може чіплятися і за гілки дерев, але воліє бути ближче до материнського соска.

Цікаво, що в дикій природі самці товстих лорі не беруть участь у вихованні своїх нащадків, а от у неволі деякі з них буквально забирають малюка у матері, носять його на собі і захищають, віддаючи їй лише в моменти годування.

Класифікація[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Table 2 b: taxonomic names and synonyms used by several authors: genus, species, subspecies, populations» (PDF). Loris and potto conservation database. loris-conservation.org. 4 February 2003. с. 3. Процитовано 30 April 2013. 
  2. «Synonyms of Slow Lorises (Nycticebus)». Encyclopedia of Life. eol.org. Процитовано 30 April 2013. 
  3. [* Kurt Gron. (March 18, 2009). «Slow loris Nycticebus». Primate Info Net, University of Wisconsin-Madison. Процитовано 2013-10-11.  ]

Посилання[ред.ред. код]

  • Alterman, L. (1995). «Toxins and toothcombs: potential allospecific chemical defenses in Nycticebus and Perodicticus». У Alterman, L.; Doyle, G.A.; Izard, M.K. Creatures of the Dark: The Nocturnal Prosimians. New York, New York: Plenum Press. с. 413–424. ISBN 978-0-306-45183-6. OCLC 33441731. 
  • Ankel-Simons, F. (2007). Primate Anatomy (вид. 3rd). San Diego, California: Academic Press. ISBN 0-12-372576-3. 
  • Bearder, Simon K. (1987). «Lorises, Bushbabies, and Tarsiers: Diverse Societies in Solitary Foragers». У Smuts, Barbara B.; Cheney, Dorothy L.; Seyfarth, Robert M.; Wrangham, Richard W.; Struhsaker, Thomas T. Primate Societies. Chicago, Illinois: The University of Chicago Press. ISBN 0-226-76716-7. 


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.