Токійська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Токійська затока з космосу.
Токійська затока в широкому (блакитний + рожевий) і вузькому сенсі (рожевий).

Токійська затока яп. 東京湾, とうきょうわん, токьо ван) — затока на тихоокеанському узбережжі Японії в регіоні Канто острова Хонсю.

Географія[ред.ред. код]

У широкому сенсі Токійська затока — це водний простір північніше лінії, яка зв'язує мис Цуруґі («Мис меча») півострова Міура та мис Су («Острівний мис») півострова Босо, включаючи в себе протоку Ураґава. Площа цього простору становить 1 320 км².

У вузькому сенсі — Токійська затока — це водний простір північніше лінії, яка зв'язує мис Каннон («Мис бодхісаттви Каннон») півострова Міура та мис Фуццу («Мис багатого порту») півострова Босо. Площа цього простору становить 922 км².

У затоку впадають річки Тама, Цурумі, Едо й Ара. Оскільки береги протоки Ураґава вузькі, відсоток морської води з океану, що змішується з річковими водами у північній частині затоки, невисокий. Це часто спричиняє цвітіння вод. На противаго цьому південна частина затоки перебуває під впливом теплої течії Курошіо і має солону гарну воду, яка служить помешканням для південних риб і коралів.

У другій половині 19 — 20 століття у Токійській затоці було зведено багато штучних островів, переважно під морські фортеці. Єдиним природним островом залишається острів Сару («Мавпячий острів»), що належить місту Йокосука префектури Канаґава.

Інфраструктура[ред.ред. код]

В Токійській затоці знаходиться багато портів. Серед них найбільшими є порти Йокогами, Токіо, Тіби, Кавасакі, Йокосуки і Кісарадзу. В порті Йокосуки знаходиться морська військова база Збройних Сил США в Японії та Морських Сил Самооборони Японії.

Затока має вихід до префектури Канаґави, Токіо і Тіби. На узбережжі цих префектур розташовані заводи та підприємства промислового району Токіо-Йокогама, важливого економічного центру Японії ще з 19 століття.

Віддавна пісчані і мілководні берега і ватти Токійської затоки рекультивовувалися місцевими жителями. З 21 століття площа рекультивованих земель становить 249 км². На відвойованих у моря ділянках знаходяться Токійський Міжнародний аеропорт Ханеда і Токійський діснейленд, третина площі міста Ураясу і весь район Міхама міста Тіба. Традиційно рекультивовані зони використовувалися під промислові підприємства, однак після 1990-х років вони служать спальними районами, центрами торгівлі тощо.

Токійська затока є важливим транспортно-торгівельним вузлом. Через міста Кавасакі і Кісадзару проходять міст і підводний тунель Aqua-Line Токійської затоки. Пароми з'єднують обидва боки протоки Урагава.

Історія[ред.ред. код]

У 5 — 4 тисячоліттях до Р.Х. у зв'язку з таненням останнього льодовика води Токійської затоки займали площу в півтора рази більшу за сучасну, глибоко вклинюючись у русла річок Кантоської рівннини. З поступовим похолоданням затока набула сьогоденних обрисів. До 19 століття берегова лінія була віддалена від сучасної на 10-20 км вглиб острова Хонсю.

Токійська затока згадується у хроніках 11 століття як стратегічно важлива місцевість, один з морських районів Східної Японії. У 1416 століттях тут активно діяли японські пірати. У 16 столітті затока була місцем постійних боїв самурайських флотилій родів Сатомі і Ходзьо.

У 16 — 19 століттях Токійська затока називалася Едоським морем, Едоською затокою або Внутрішньою затокою, так як знаходилась перед Едоським замком, головною фортецею сьоґунату Токуґава.

У 1850-х роках Токійська затока стала місцем переговорів японського уряду з іноземними делегаціями, що призвели до сказування режиму «ізоляції» Японії від Заходу.

2 вересня 1945 року на борту судна США «Міссурі», що стояло в затоці, було підписано акт капітуляції Японії і закінчено Другу світову війну.

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 35°25′ пн. ш. 139°47′ сх. д. / 35.417° пн. ш. 139.783° сх. д. / 35.417; 139.783