Томазо Джованні Альбіноні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томазо Джованні Альбіноні
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Tomaso Giovanni Albinoni
Дата народження 8 червня 1671(1671-06-08)
Місце народження Венеція, Венеціанська республіка
Дата смерті 17 січня 1751(1751-01-17) (79 років)
Місце смерті Венеція
Країна Італія Італія
Національність італієць
Професія композитор
Інструменти скрипка
Жанр опера, тріо сонати і скрипкові концерти, духовна музика

Тома́зо Джова́нні Альбіно́ні (італ. Tomaso Giovanni Albinoni; * 8 червня 167117 січня 1751) — італійський композитор епохи Бароко. За життя був відомий головним чином як автор численних опер, проте в наш час[Коли?] популярністю користується, і регулярно виконується, головним чином його інструментальна музика. Приписуване йому Адажіо соль мінор (насправді пізня «реконструкція») — один з найчастіше виконуваних творів музики бароко.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Венеції в заможній купецькій родині. 1694 написав свій «Опус 1», який присвятив кардиналу Оттобоні. З 1700 служив у герцога Мантуї Фернандо Карло як скрипаль, якому присвятив свій «Опус 2». У 1701 написав Опус 3 що став дуже популярним, і присвятив його великому герцогу Тосканському Фердинанду III.

У 1705 Альбіноні одружився. На цей час він здобув славу як оперний композитор у багатьох містах Італії, одночасно створюючи у великій кількості інструментальну музику. До 1705 він писав переважно тріо сонати і скрипкові концерти, пізніше, до 1719, складав соло сонати та концерти для гобоя.

На відміну від більшості композиторів того часу, наскільки відомо, Альбіноні ніколи не прагнув отримати посаду при дворі або церкві, але мав власні кошти і можливість складати музику незалежно[1].

У 1722 Максиміліан II Емануїла курфюрст Баварії, якому Альбіноні присвятив цикл із 12 сонат, запросив його керувати своєю оперою.

В 1742 збори скрипкових сонат Альбіноні було опубліковано у Франції у вигляді посмертного видання, тому дослідники довгий час вважали, що до того часу Альбіноні був мертвий. Пізніше з'ясувалося, однак, що він жив у Венеції в безвісті: запис з парафії Св. Варнави, де Альбіноні народився, стверджує, що він помер у 1751 «у віці 84 років» (ймовірно, помилка) від діабету.

Творчість[ред.ред. код]

Альбіноні є автором близько 50 опер, 28 з яких були поставлені у Венеції між 1723 і 1740 рр.., проте сьогодні він відомий переважно завдяки інструментальній музиці, особливо концертам для гобоя. Його інструментальна музика привернула серйозну увагу Йоганна Себастьяна Баха, який написав принаймні дві фуги на теми Альбіноні і постійно використовував його басові партії для вправ своїх учнів у гармонії.

Значна частина спадщини Альбіноні була втрачена під час Другої світової війни при загибелі Дрезденської державної бібліотеки, тому мало що відомо про його життя та музику після середини 1720-х.

Опубліковані твори[ред.ред. код]

  • Op. 1 — 1694 — 12 Sonata a tre.
  • Op. 2 — 1700 — 6 Sinfonias & 6 Concerti a 5.
  • Op. 3 — 1701 — 12 Baletti de Camera a tre.
  • Op. 4 — 1704 — 6 Sonates da chiesa для скрипки і basso continuo 1708 published by Roger à Amsterdam.
  • Op. 5 — 1707 — 12 концертів для скрипки і basso continuo
  • Op. 6 — 1711 — 12 sonata da camera.
  • Op. 7 — 1716 — 12 концертів для 1 або 2 гобоїв та струнних.
  • Op. 8 — 1721 — 6 Сонат & 6 Baletti a tre.
  • Op. 9 — 1722 — 12 концертів для 1 або 2 гобоїв та струнних.
  • Op. 10 — ?? — 12 скрипкових концертів

Література[ред.ред. код]

  • Eleanor Selfridge-Field, Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications, 1994. ISBN 0-486-28151-5
  • Michael Talbot: «Tomaso Albinoni», Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed June 25, 2005), (subscription access)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Michael Talbot. Albinoni: The Professional Dilettante // The Musical Times, Vol. 112, No. 1540 (Jun., 1971), pp. 538—541.