Томас Гарді
| Томас Гарді | |
| Thomas Hardy | |
 |
|
| Дата народження: |
2 червня 1840 |
|---|---|
| Місце народження: |
Аппер-Бокхемптон, Дорсет |
| Дата смерті: |
11 січня 1928 |
| Місце смерті: |
Макс-Гейт поблизу Дорчестеру |
| Громадянство: | британське |
| Мова творів: | англійська |
| Напрямок: | натуралізм |
| Жанр: | проза, поезія |
| Премії: |
Орден Заслуг |
|
|
Томас Гарді (англ. Thomas Hardy) (2 червня 1840, Аппер-Бокхемптон, Дорсет — 11 січня 1928, Макс-Гейт поблизу Дорчестеру) — англійський романіст, новеліст та поет.
Творчість [ред.]
Гарді — останній з представників епохи королеви Вікторії. Перші два романи: «Відчайдушні кошти» (1871) і «Під деревом зеленим, або Меллстокській хор» (1872), Гарді випустив анонімно. В 1874 у вийшов роман «Далеко від збожеволілої юрби», який зробив Гарді відомим письменником. Усього Гарді видав 25 найменувань — романів, збірників розповідей і віршів.
Більшість своїх романів і оповідань присвятив селянам. Цьому вибору середовища і обстановки він дав цікаве пояснення: «поведінка вищих класів маскується умовностями і справжній характер не легко розгледіти; якщо його побачиш — зарисуєш суб'єктивно. У представників нижчих класів вчинок — пряме вираження внутрішнього життя, через що характер розкривається в поведінці і може бути зарисований». Описуючи трагічну долю своїх героїв, Гарді оголює соціальну основу психологічних конфліктів і виступає проти мертвотних моральних норм вікторіанської епохи. Але звертаючись до протиріч дійсності, Гарді не бачить шляхів до їх вирішення. Дійсність пригнічує письменника, чим визначається загальний трагічний тон його творів. У «Тесс з роду д'Ербервіллів» (1891) — кращому романі Гарді — чесна жінка, пішовши на злочин за своє щастя, гине на ешафоті; герої «Джуда непомітного» (1896) — жертви буржуазної моралі; герой «Мера Кестербріджа» (1886) прирікає себе на моральне самогубство.
Людина Томаса Гарді бореться з байдужими — не «добрими», але і не «злими» — силами, він — у конфлікті із соціальним середовищем, своїми бажаннями і волею третіх осіб і боротьбу цю майже завжди програє. Трохи особняком у ряді його романів знаходиться ранній твір — сільська ідилія «Під деревом зеленим або Меллстокській хор». Серед збірок оповідань найкращі: «Вірші Вессекса» (1888), «Life's Little Ironies» (1894) — пройняті тим же песимізмом, як і романи. Гарді написав також трьохактну драму у віршах «Династія» (1904—1908) з епохи наполеонівських війн; вона цікава як спроба до відродження епопеї, але вигадлива і громіздка композиція прирекла цю спробу на невдачу. Найсильніші стороною творчості Гарді є аналіз трагічних конфліктів і опис англійської побуту. В області мови він продовжує традиції англійських класиків і цілком належить XIX століттю.
Визнання [ред.]
Кавалер Ордена Заслуг (Order of Merit) (1910).
Джерела [ред.]
- Thomas Hardy, Mike Royston, Short Stories by Thomas Hardy: Nelson Thornes Ltd, 1995. — ISBN 0-7487-2241-6
