Томас Далейль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томас Далейль
Tam Dalyell of the Binns
Thomas Dalyell.jpg
Народився 1599
Шотландія
Помер 1685
Приналежність England Arms 1405.svg Королівство Англія
Herb Moskovia-1 (Alex K).svg Царство Московське
Звання Herb Moskovia-1 (Alex K).svg генерал
England Arms 1405.svg генерал-лейтенант
Командування Herb Moskovia-1 (Alex K).svg Полк «іноземного ладу»
England Arms 1405.svg королівська армія в Шотландії
Війни/битви Англо-французька війна (1627-1629)
Осада Ла-Рошелі
Громадянська війна в Англії
Російсько -шведська війна (1656-1658)
Російсько-польська війна 1654-1667

То́мас Дале́йль (англ. Tam Dalyell of the Binns; 1599(1599) — 1685) — англійський, шотландський та російський військовий і державний діяч.

Походження[ред.ред. код]

Томас Далейль походив із шотландської дворянської родини. Народився 1599 року в родовому маєтку свого батька — Бінс (англ. The Binns), неподалік від містечка Лінлітгоу в Західному Лотіані.

Служба в Англії[ред.ред. код]

Військова кар'єра Томаса Далейля почалася в Ла-Рошелі. Він входив до складу експедиційного корпусу герцога Бекінгема, відправленого на допомогу гарнізону, оборонявшогось від армії французького короля Людовика XIII. У 1642—1648 роках Далейль служив офіцером у шотландської армії під командуванням генерал-майора Роберта Монро, що діяла проти збройних формувань ірландських католиків в Ольстері. У 1649 році Далейль був призначений комендантом замку Каррікфергюс в Північній Ірландії.

В 1649 в Лондоні був обезголовлений король Англії Карл I. Ця подія потрясла Далейля. Переконаний рояліст, Далейль в знак скорботи дав обітницю ніколи не стригти своєї бороди, обітницю, яку він не порушив до кінця життя. Незабаром і армія Монро була розбита. З залишками армії Далейль повертається на батьківщину.

В 1650 він приєднався до військ Карла Стюарта, який збирав своїх прихильників для боротьби з Кромвелем. 3 вересня 1651, командуючи одним з трьох піхотних полків, що перебували в авангарді роялістською армії в кровопролитній битві під Вустером, Далейль героїчно бився з військами Кромвеля, прикриваючи переправи через річки Тім і Северн. В ході бою шотландська армія зазнала нищівної поразки. Далейль разом з іншими ватажками роялістів потрапив у полон і був ув'язнений у Лондонський Тауер. Однак незабаром Далейль втік з в'язниці і прибув до Нідерландів до двору Карла Стюарта. За вірність дому Стюартів Далейль був проведений в генерал-майори.

У січні 1654 року Далейль разом з генералом Вільямом Драммондом повернувся до Шотландії для підготовки повстання. Протягом року горяни воювали з урядовими військами. Генерал Джордж Монк, який командував військами Кромвеля, призначив спеціальну винагороду за голову Далейля. Але повстання було придушене і Далейлю знову довелося тікати.

В еміграції Далейль вирішив вступити на російську службу, з ним поїхав і його товариш по «гірської війні» Вільям Драммонд.

Служба в Росії[ред.ред. код]

Генерал Томас Далейль

21 липня 1656 генерал-лейтенант Томас Далейль і генерал-майор Драммонд приїхали в Москву з рекомендаційної грамотою від Карла Стюарта з проханням прийняти їх на російську службу. У грамоті майбутній король просив царя Олексія Михайловича прийняти на службу цих «вельми майстерних людей в знанні військових справ».

У 1665 році Далейль залишив російську службу і повернувся до Англії.

На батьківщині[ред.ред. код]

У 1666 році Далейль був прийнятий при дворі англійського короля Карла II і призначений головнокомандувачем королівської армії в Шотландії. Тут він став справжнім прокляттям для ковенантерів, яких люто і жорстоко переслідував, вважаючи їх винуватцями страти короля. Серед сільських жителів ходили чутки, про те, що він був чаклуном і спалював людей, а ковенантери називали його «звіром з Московії».

28 листопада 1666, Далейль розгромив під Рулліон-Грін підняли заколот ковенантерів, не дозволивши повсталим захопити Едінбург. У 1679 році на заході Шотландії спалахнуло нове повстання ковенантерів проти королівської влади. Далейль, будучи заступником герцога Монмута, зіграв вирішальну роль в битві під Ботуелл-Бріджем, що закінчилася поразкою заколотників.

У 1679 — 1685 роках він був членом таємної ради короля, членом парламенту від Лінлітговшира і членом Судової комісії у справі ковенантерів.

Томас Далейль в літературі[ред.ред. код]

Генерал Далейль є одним з головних персонажів роману Вальтера Скотта «Пуритани».

Література[ред.ред. код]

  • Бабулин І. Б. Генерал з Шотландії / / Армія і битви, 2004, № 3