Томас Естл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томас Естл

Томас Естл (англ. Thomas Astle, 22 грудня 1735, Йоксолл, Ньювуд-Форест, Стаффордшир — 1 грудня 1803) — британський антиквар, палеограф, попечитель Британської бібліотеки, член Лондонського королівського товариства.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині Деніела Естла, лісника. За контрактом навчався юриспруденції, але не послідував здобутій професії. Відправився до Лондона, де працював над створенням каталогу колекції манускриптів Гарлі, опублікованого в 2 томах 1759 року.

Обраний дійсним членом Товариства антикварів в 1763 році, і приблизно в той же час Джордж Гренвіль найняв Естла для роботи із текстами та розвязування питань, які вимагали знання стародавного письма, а також призначив поряд із Джозефом та Айлоффом та Ендрю Дюкерелем членом Комісії спостерігачів за веденням суспільних записів у Вестмінстері. 1765 року Естл призначений генеральним приймачем пенсів за фунт приймач генеральний пенсів за фунт, а 18 грудня того ж року він одружився на Анні Марії — єдиній дочці і спадкоємиці Філіпа Моранта, історика Ессекса. Із дружиною мав дев'ять дітей.

У 1766 році став членом Лондонського королівського товариства. Того ж року проведені консультації з комітетом Палати лордів з питання друку стародавніх записів парламенту. Томас Естл запропонував прийняти на цю роботу свого тестя. Після смерті 1775 року Генрі Рука, головного клерка Палати записів в Тауері, Естл зайняв його посаду, а по смерті сера Джона Шеллі 1783 року став зберігачем записів.

Після смерті в 1770 році Філіпа Моранта через дружину Томас Естл отримав у спадок бібліотеку тестя, яка містила багато рідкісних книжок і манускриптів. До кінця життя Естл і сам зібрав найбільшу в країні приватну колекцію рукописів. Помер Естл у своєму будинку в Баттерсі-Райз, недалеко від Лондона, від водянки.

Джерела[ред.ред. код]