Тома де Томон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тома де Томон
Jean-François Thomas de Thomon
Jean Francois Thomas de Thomon.jpg
Дата народження 12 квітня 1760(1760-04-12)
Місце народження Берн
Дата смерті 4 вересня 1813(1813-09-04) (53 роки)
Місце смерті Петербург
Працював у містах Петербург,
Архітектурний стиль класицизм
Найважливіші споруди Біржа,сальний буян, палац Лаваля,Петербург, перший театр, Циркульний корпус інфекційної лікарні в місті Одеса
Тома де Томон у ВікіСховищі

Тома де Томон (повне ім'я Жан-Франсуа Тома де Томон, фр. Jean-François Thomas de Thomon; *12 квітня 1760, Берн — 4 вересня 1813, Санкт-Петербург ) — відомий архітектор Російської імперії доби класицизму.

Життєпис[ред.ред. код]

Французький період[ред.ред. код]

Народився в місті Берн ( Швейцарія ). Родина перебралася у Францію, де майбутній архітектор провів дитинство і молодість. Художнє навчання опанував в Королівській Академії в Парижі.Він учень архітектора Клода-Ніколя Леду. Як здібний учень, отримав Велику Римську премію, що давала право на переїзд в Рим на стажування. Відбув в Італію.

Ситуація в архітектурі Франції 18 ст[ред.ред. код]

В другій половині 18 століття в мистецтві Франції домінував стиль класицизм.Архітектори Франції в своїх проектах старанно копіювали давньогрецькі і давньоримські зразки або цитували уславлені зразки доби Римської імперії. Гігантоманія переважала в проектах, про що свідчать конкурсні роботи студентів того часу. Характерними були відірвані від реальності проекти Коллегії всіх наук, ідеальних римських храмів тощо. Пафос подібної архітектури підкреслювали переускладнені плани, числені колони, безліч скульптур на парапетах будівель і на прилеглих теріторіях. Ця архітектура була б надзвичайно дорогою при її реальному виконанні. Всі спроби реально побудувати частини подібних проектів закінчувались довгобудами або будівництво припинялось взагалі. Типовий приклад - добудова класичного фасаду готичної церкви Сен Сюльпіс в Парижі, що так і залишився незавершеним досі ( арх. Дж.Сервандоні).

Італійський період[ред.ред. код]

Архітектор за фахом, Тома де Томон старанно вивчав в папській столиці залишки давньоримської архітектури. Потяг до гігантоманії, оперування великими архітектурними об'ємами будуть притаманними і архітектору Тома де Томону. Чудовий графік, Тома де Томон не полишав малювання і в Римі, сангіною, акварелями і олійними фарбами.

За термін його перебування у Римі в Парижі розпочалися бунти, що переросли в революцію 1789-1793 років.З Франції почалася вимущена масова еміграція дворян і вельмож. Як дворянин і прихильник короля, Тома де Томон,рятуючи своє життя , вирішив не повертатись на батьківщину. Разом з графом д'Артуа вони перебралися у імператорський Відень ,а потім у імперський Петербург. Послом від Російської імперії у Відні на той час був Голіцин Д. М. Він і сприяв переїзду архітектора до Росії, де той виконав свої перші архітектурні споруди саме в маєтках родини Голіциних (тепер Смоленська обл., садиба Самуйлово, Успенська церква в селі Пречисте тощо ).

Російський період[ред.ред. код]

Петербурзька Біржа


Тома де Томон заробляв на життя майстерно виконаними малюнками і акварелями.Ім'я вихованця Паризької Академії стало відоме серед вельмож і, згодом,при дворі царя.Перші архітектурні роботи сподобались і цар Олександр 1-й призначив його придворним архітектором. Відтепер життя і творчість Тома де Томона належатимуть новій батьківщині.

Головні будівлі[ред.ред. код]

Театр в Одесі первісний, до пожежі 1873 р.
  • Садиба Самуйлово Голіцина Д.М., палац (руїна), Смоленська обл.
  • Успенська церква в селі Пречисте, збережена.
  • Мавзолей в передмісті Петербурга - Павловську.
  • Нова Біржа, Петербург.
  • Великий театр, Петербург
  • Фасад палацу Лаваль А.Г.( емігранта з Франції), Петербург.
  • Сальний буян ( комори для зберігання матеріалів Адміралтейства ).
  • Фонтани на імперському шляху до Царського Села( поїлки для спраглих царських коней).

Проекти для провінції Україна[ред.ред. код]

Монумент в місті Полтава.
  • Монумент Слави на честь перемоги Петра 1-го над шведами, м. Полтава (збережено)
  • Театр в м.Одеса (Згорів, повністю перебудовано в 19 ст. за проектом Ф.Фельнера і Г.Гельмера).
  • Міська лікарня ( Циркульний корпус ), м. Одеса ( лікарня № 5 і нині ).

Друковані твори[ред.ред. код]

  • «Recueil des façades des principaux monuments construits à St.-Pétersbourg par Thomas de Thomon» ( збірка креслень архітектора, СПб., 1806);
  • «Traité de peinture, précédé de l’ongine des arts», з додатком гравюр, креслень і планів (СПб., 1809).


Графічні твори[ред.ред. код]

В творчому надбанні архітектора не останнє місце займала графіка. Тома де Томон не полишав малювання. Свідоцтвом його подорожей по Європі стали альбоми з малюнками « Спогади про Італію » ( перо, туш, один у музеї Ермітаж, другий має Російська національна бібліотека. )

  • Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна , його Гравюрний кабінет має гравюру « Море в місячному сяйві» в техніці акватинта. Незважаючи на стилістику пізнього класицизму, акватинта Тома де Томона вирізнялася романтичним, схвильованим характером в зображенні скелястого узбережжя, покручених буревіями дерев, в контрастному освітленні людей, маяка, класичної споруди з колонами і моря в місячному освітленні.
  • Пригнічуючий, схвильовано-тривожний настрій панує і в малюнку « Пожежа в Стародавньому Римі» з його натовпом переляканих людей та бурхливими хмарами диму в нерівному пожежному сяйві ( туш, акварель, гуаш Російський музей).
  • В різних збірках - так звані « типові проекти » споруд для різних міст Російської імперії.

Смерть і посмертна слава.[ред.ред. код]

Архітектор упав з будівельних лісів і помер в Петербурзі 4 вересня 1813 р. Поховали на Смоленському цвинтарі.У 1955 р. прах і надгробок перенесено в некрополь Олександро-Невської лаври.

Джерела[ред.ред. код]

  • Recueil des façades des principaux monuments construits à Saint-Pétersbourg par Thomas de Thomon, Saint-Pétersbourg, 1806
  • Traité de peinture, précédé de l'origine des arts, avec gravures et illustrations, Saint-Péterbourg, 1809.
  • Shvidkovsky, Dmitry (2007). Russian architecture and the West. Yale University Press. ISBN 0-300-10912-1, ISBN 978-0-300-10912-2. http://books.google.com/books?id=LQy9TJ2yOQEC.
  • Шуйский В.К. «Тома де Томон», Л, 1981,(рос).
  • Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург,Петроград,Ленинград», М, 1992.
  • Шуйский В.К. «Золотой век барокко и классицизма в Санкт-Петербурге», 2008.
  • Ощепков Г.Д. «Архитектор Томон. Материалы к изучению творчества », М, 1950 (рос).

Див. також[ред.ред. код]