Джозеф Джон Томсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Джозеф Джон Томсон

Народився	18 грудня 1856 Манчестер
Помер	30 серпня 1940 Кембридж
Місце проживання	Кембридж
Громадянство	Англія
Галузь наукових інтересів	фізика
Заклад	Кембриджський університет
Alma Mater	Кембриджський університет
Вчене звання	Професор
Вчений ступінь	Доктор філософії
Відомі учні	Ернест Резерфорд
Відомий у зв'язку з:	Відкриття електрона
Нагороди	Нобелівська премія з фізики 1906

Джо́зеф Джон То́мсон (англ. Joseph John Thomson; *18 грудня 1856, Чітем Гілл, Манчестер — †30 серпня 1940, Кембридж) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Томсон народився в 1856 р. у Чітем Гіллі (Cheetham Hill) поблизу Манчестера. Його батько був книготорговцем. Вивчав фізику в лабораторії Бальфура Стюарта в Овенс Коледжі в Манчестері, потім в 1876 році виграв стипендію на навчання в університету Кембріджа, де провчився до 1880. З 1882 р. був лектором з математиці у Трініті Коледжі (Trinity Colledge) у Кембриджі. З 1884 р. замістив Релея, ставши професором фізики у Кавендішської лабораторії в Кембриджі. У 1882 р. удостоєний премії Адамса за твір про рух вихорів («Treatise on the motion of vortex rings»). У 1890 одружувався на Розі Пейджт (Rose Paget), у них було двоє дітей.

У 1897 відкрив електрон, за що в 1906 році був удостоєний Нобелівської премії з фізики з формулюванням «за дослідження проходження електрики через гази». Син Томсона Джордж Паджет Томсон (George Paget Thomson, 1892—1975) також з часом став Нобелівським лауреатом з фізики — в 1937 році за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах.

У 1911 р. він розробив так званий метод парабол для вимірювання відношення заряду частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні ізотопів.

За наукові заслуги Томсон був нагороджений медалями Б. Франкліна (1923 р.), М. Фарадея (1938 р.), Коплі (1914 р.) і ін.

Одним з учнів Томсона був Ернест Резерфорд, який пізніше зайняв його пост. Резерфорд казав про Томсона, що той був власником найвипромінюючої посмішки, коли розтоптував будь-кого у суперечці.

Помер Томсон в Кембриджі 30 серпня 1940 року.

[ред.] Публікації

Томсон в своїх теоретичних і експериментальних роботах є одним з найбільш талановитих і блискучих послідовників Максвела. Більшість робіт його, надрукованих в «Philosophical Magazine», присвячена електричним явищам, особливо проходженню електрики через гази, дослідженню променів Рентгена і Беккереля. З творів Томсона відомі: «The Application of dynamics to Physics and chemistry» (німец. пер.), в якому автор застосовує загальний метод Лагранжевих рівнянь до розв'язання багатьох питань фізики і фізичної хімії; «Recent Researches on Electricity and magnetism», що є як би продовженням знаменитого курсу Максвела і що трактує в блискучому математичному викладі головним чином питання про проходження електричних розрядів через гази; «Elementary Treatise on the mathematical Theory of electricity and magnetism» (німецький перек.; російський перек. під ред. проф. Садовського).