Тонкоплівковий транзистор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Основні типи TFT конструкцій.

Тонкоплі́вковий транзи́стор (TFT, англ. thin-film transistor) — різновид польового транзистора, винайдений 1959[Джерело?], у якому як металеві контакти, так і напівпровідниковий канал провідності виготовляються у вигляді тонких плівок (від 1/10 до 1/100 мікрона).

Застосування[ред.ред. код]

TFT застосовуються у рідкокристалічних дисплеях як елементи керування активною матрицею на рідких кристалах. Контрастність зображення таких моніторів може бути дуже високою — від 50:1 до 100:1[1].

Останнім часом TFT стали застосовуватися в багатьох OLED-дисплеях як элементи керування активною матрицею на органічних світлодіодах (AMOLED).

Виноски[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]