Торакатум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торакатум

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Панцирні соми (Callichthyidae)
Рід: Megalechis
Вид: Торакатум
Megalechis thoracata
(Valenciennes, 1840)
Синоніми
* Callichthys exaratus Müller & Troschel, 1848
  • Callichthys longifilis Valenciennes, 1840
  • Callichthys personatus Ranzani, 1841
  • Callichthys thoracatus Valenciennes, 1840
  • Hoplosternum personatus (Ranzani, 1841)
  • Hoplosternum thoracatum (Valenciennes, 1840)
  • Hoplosternum thoracatum surinamensis Hoedeman, 1952
  • Hoplosternum thoracatum thoracatum (Valenciennes, 1840)
  • Hoplosternum thoracatum var. niger (Valenciennes, 1840)
  • Megalechis personata (Ranzani, 1841)
Посилання
Вікісховище: Megalechis thoracata
EOL: 993407
ITIS: 164338
NCBI: 245781

Торакатум (Megalechis thoracata) — прісноводний вид риб родини Панцирних сомів (Callichthyidae). Поширений в центральній та північній частині Південної Америки. Популярна акваріумна риба.

Двадцятисантиметровий сом майже не помітний на дні через сіро-чорне плямисте забарвлення. Голова торакатума велика, рот нижній.[1] Від рота вперед стирчать дві пари довгих вусів. Статевозрілими торакатуми стають після року. Самець відрізняється від самки товщими й довшими першими променями черевних плавців і червонуватим забарвленням грудних.[1]

Торакатуми весь час риються в ґрунті, тому в акваріумах використовують лише плаваючі рослини і м'який пісок. Воду необхідно обов'язково фільтрувати. Годують будь-якою живою і рослинною їжею перед тим, як вимкнути світло, адже соми нічні риби.[1]

Нерест[ред. | ред. код]

Щоб риби нерестилися, їм доливають свіжої м'якої води також увечері. Температуру води підвищують до 26 °С, рівень її знижують до 10—12 см. У природі це означає, що почалася повінь, і риби вийшли на прогріті мілини. Нерестового забарвлення торакатуми, як і інші риби, що нерестяться вночі, не мають. Під плаваючим листям або у печерках самці торакатумів будують гніздо з піни, в якому самка відкладає до 800 ікринок. Воду інтенсивно продувають, дезинфікують кількома краплями метиленового синього. На четвертий-п'ятий день з'являються личинки, які через два дні стають мальками й починають їсти дрібну їжу, потім мотиля, трубочника. Необхідні їм і рослини. Підростаюча молодь забарвлена більш виразно в сірі та жовтуваті поперечні смуги.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Шереметьєв І. І. Акваріумні риби. К.: Рад. шк., 1989–221 с.: іл. ISBN 5-330-00394-6

Посилання[ред. | ред. код]