Лінус Торвальдс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Торвальдс Лінус)
Перейти до: навігація, пошук
Лінус Торвальдс
Linus Torvalds.jpeg
Народився 28 грудня 1969
Гельсінкі, Фінляндія
Громадянство Фінляндія Фінляндія, США США
Ім'я при народженні Лінус Бенедікт Торвальдс
Діяльність програміст , хакер
Дружина Туве Торвальдс
Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором.

Зміст

[ред.] Біографія

Лінус народився у шведській родині, прізвище якої спершу звучало, як Торвальд, однак, його дідусь, поет Олє Торвальдс вирішив змінити його на Торвальдс, щоб надати йому "більш фінського забарвлення".

Матір — Анна Торвальдс, журналістка; батько — Нільс Торвальдс, відомий своїми радикальними комуністичними настроями, котрі у дитинстві дуже соромили молодого Лінуса.

Лінус навчався в Гельсинському університеті у 1988-1996 роках, закінчивши його у ступіні магістра комп'ютерних наук.

У 1990 він придбав IBM PC з мікропроцесором Intel 80386 і почав працювати над розробкою ядра операційної системи Лінукс, на що його надихнула інша система — Minix.

Одружений на Туве Торвальдс, 6-тиразовій чемпіонці Фінляндії з карате. Вони познайомилися у 1993 році і мають трьох доньок.

З 1997 по 2003 роки Торвальдс працював у Сан Хосе, Каліфорнія на компанію Transmeta. З 2003 року почав працювати для OSDL зі свого дому у Сан Хосе. У Червні 2004, Торвальдс переїхав у Портланд, Орегон, щоб працювати для OSDL в Бівертон, Орегон головним архітектором Лінуксу.


[ред.] Linux

Символ Linux (Тукс )

В 1981 у Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.

Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США.

Після закінчення школи Лінус вступив в Університет Гельсінкі на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.

Значною подією в житті Торвальдса було прочитання їм книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».

Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»[1]:

From: torvalds@klaava.Helsinki.Fi (Лінус Торвальдс Бенедикт)
Newsgroups: comp.os.minix
Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix?
Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи
Keywords: 386, preferences
Message-ID: <1991Aug25.205708.9541@klaava.Helsinki.Fi>
Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
Organization: Університет Гельсінкі

Привіт, всім, хто користується Minix-

Я роблю (безкоштовну) операційну систему (це лише хобі, і вона
не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT.
Робота над нею почалася в квітні і скоро буде закінчена. Я б хотів
отримати відгуки про те, що людям подобається/не подобається в мініксі, бо
моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи
(з практичних міркувань) серед усього іншого).

Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює.
Мається на увазі, що практичні речі у мене з'являться через кілька
місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості.
Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)

        Лінус (torvalds@kruuna.helsinki.fi)

PS. Так, у неї немає ніякого мініксовского коду, і в неї є багатопотокова
фс. Вона НЕ переносима (застосовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і,
ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім жорстких дисків
AT, тому що це все, що в мене є :-(.

17 вересня 1991 а Лінус виклав вихідний код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.

Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою дизайну системи:

«Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».[2]

Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував «Linux» за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.

Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.

Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проекту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux» , проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.

В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.

Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням[3] за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі.

[ред.] Популярність

  • У 1996 — астероїд №9793 був названий ім'ям Торвальдса.
  • У 1998 — отримав приз EFF Pioneer Award.
  • У 1999 — отримав статус доктора наук Стокгольмського Універістета.
  • У романі «Кріптономікон» Ніла Стівенсона описані характеристики тих, хто використовує «Finux» - Unix-подібних операційних систем, розроблених у Фінляндії.
Лінус Торвальдс в Австралії. Фотографія 2008 року
  • У 2000 — отримав ступінь доктора наук Університету Гельсінкі.
  • Нагороджений медаллю за розвиток інформаційних систем.
  • У журналі «Time», в опитуванні "Людина століття", Торвальдс зайняв 17 місце.
  • У 2001 — розділив Приз Такеда за соціально-економічне процвітання з Річардом Столлманом та Кеном Сакамурою.
  • Одного з персонажів фільму "Пароль «Риба-меч»" - хакера номер один - кличуть Axl Torvalds.
  • У 2004 — він названий одним з найвпливовіших людей журналом «Time» в статті «Лінус Торвальдс: Чемпіон вільних програм».
  • В опитуванні «100 знаменитих фінів всіх часів», Торвальдс зайняв 16 місце.
  • У 2005 — проявив себе, як «найкращий керуючий» в огляді "BusinessWeek".
  • У серпні 2005 Торвальдс отримав нагороду від Reed College.
  • У 2006 — «Time» назвав його одним з революційних героїв останніх 60 років.
  • Журнал «Business 2.0» назвав його одним з «10 людей-нематеріалістів», тому що розвиток Лінукса має індивідуальні риси Торвальдса.
  • У 2008 — він офіційно представлений Музеєм історії комп'ютерів у Каліфорнії.
  • 22 Жовтня 2008 — Музей історії комп'ютерів відзначив творця Лінукс Лінуса Торвальдса, операційна система якого стала каталізатором руху за відкрите ПЗ, яке кинуло виклик традиційній пропрієтарній схемі інтелектуальної власності.

[ред.] Див. також

[ред.] Цікавинки

  • В дитинстві Лінус читав книги доброї знайомої свого діда - Туве Янссон
  • Лінус пише вірші шведською.

[ред.] Примітки

  1. ↑ What would you like to see most in minix? (англ.) в comp.os.minix
  2. ↑ LINUX is obsolete (англ.) в comp.os.minix
  3. ↑ Linus Explains Linux Trademark Issues (англ.) на Slashdot

[ред.] Література

Linus Torvalds; David Diamond Just for fun: the story of an accidental revolutionary. — 262 с.

[ред.] Ресурси тенет

Rodovid logo.png
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Братній проект Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Лінус Торвальдс
п • о • рКлючові фігури в історії вільного ПЗ

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%83%D1%81_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%81&oldid=8749554
Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами