Торнтон Вайлдер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Торнтон Найвен Вайлдер
Thornton Niven Wilder
Thornton Wilder.jpg
Дата народження 17 квітня 1897(1897-04-17)
Місце народження Мадісон, США
Дата смерті 7 грудня 1975(1975-12-07) (78 років)
Місце смерті Гамден, Коннектикут, США
Громадянство США США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Жанр роман, драма
Нагороди
Президентська медаль Свободи
Офіційний сайт

Торнтон Найвен Вайлдер (англ. Thornton Niven Wilder, 1897 — 1975) — американський прозаїк, драматург та есеїст, лауреат Пулітцерівської премії (1928, 1938 і 1943).

Біографія[ред.ред. код]

Торнтон Вайлдер народився 17 квітня 1897 року в Медісоні (штат Вісконсін) в родини дипломата, пастора й журналіста, підлітком відвідував німецькомовну школу в Шанхаї, де його батько займав дипломатичну посаду. Почав писати п'єси ще в шкільні роки, коли навчався в Течерській школі. Однокласники вважали його надто розумним і часто дражнили. Школяр Вайлдер багато часу проводив у бібліотеці, де мав спокій від переслідувань однолітків.

Під час першої світової війни Вайлдер служив в Береговій охороні США в Форті Адамс (Ньюпорт, Род Айленд), де одержав звання капрала. У 1916–1917 роки навчався в Оберлінському коледжі. Потім вступив до Єльського університету, де 1920 року отримав диплом бакалавра, а 1925 року, вже в Принстонському університеті, — ступінь магістра (французька філологія). У 1920–1921 роки відвідував Американську академію в Римі. 1926 року опублікував свій перший роман «Каббала» (The Cabala). Комерційно успішним і відомим письменником Вайлдер став після публікації 1927 року роману «Міст Людовика Святого», відзначеного 1928 року Пуліцерівською премією.

З 1930 по 1936 рік читав курс порівняльного літературознавства в Чиказькому університеті. 1938 року одержав другу Пуліцерівську премію за п'єсу «Наше містечко». Цю трьохактову п'єсу згодом було екранізовано. П'єса «Наше містечко» досі залишається однією з найпопулярніших у США і є яскравим прикладом особливої драматичної техніки Вайлдера: у п'єсі є своєрідний оповідач або ведучий п'єси, який відіграє роль хору чи «спостерігача з фортечного муру» в античному театрі (прийом тайхоскопії). Мінімалістичність декорацій вказують у Вайлдера на універсальний характер людських переживань.

Третю Пуліцерівську премію Вайлдер одержав за п'єсу «На волосину від загибелі», прем'єра якої відбулася 1943 року за участі в головних ролях Фредріка Марча та Таллули Банкгеда. Головні теми п'єси збігаються з іншими творами Вайлдера: війна, епідемії, економічна криза та вогонь, як екзистенційний досвід людини. У п'єсі ігноруються часові та просторові рамки, таким чином автор намагався представити основні арехипні етапи розвитку людства.

Під час Другої світової війни Вайлдер став лейтенантом полковником військово-повітряних сил США. Служив в Африці й в Італії. 1945 року демобілізувався з війська. Перекладав з французької, зокрема п'єси Жана-Поля Сартра та Андре Обе. У 1950–1951 роки викладав поетику в Гарвардському університеті. 1957 року творчість Вайлдера була відзначена Премією миру німецьких книгарів[1].

Останнє оповідання Вайлдера Theophilus North було опубліковане 1973 року.

Вайлдер ніколи не був одружений.

7 грудня 1975 року Вайлдер помер уві сні в Гамдені (Коннектикут). Похований на кладовищі Маун Кармел (Гамден).

Твори[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • «Кабала» / The Cabala (1926)
  • «Міст короля Людовика Святого» / The Bridge of San Luis Rey (1927)
  • «Жінка з Андроса» /The Woman of Andros (1930)
  • «до неба мій шлях» («Небо — моя обитель») / Heaven's My Destination (1935)
  • «Березневі іди» / Ides of March (1948)
  • «День восьмий» / The Eighth Day (1967)
  • «Теофіл Норт» / Theophilus North (1973)

П'єси[ред.ред. код]

  • «І зазвучить сурма» / The Trumpet Shall Sound (1926)
  • «Ангел, що обурив води, та інші п'єси» / An Angel That Troubled Waters and Other Plays (1928)
  • «Наше містечко» / Our Town (1938)
  • «Купець з Йонкерса» / The Merchant of Yonkers (1938)
  • «На волосину від загибелі» / The Skin of Our Teeth (1942)
  • «Сваха» / The Matchmaker (1954, за п'єсою Йоганна Нестроя, пізніше стала основою мюзиклу «Хелло, Доллі!», 1964)
  • «Алкестіада, або Життя в сонячному світлі» / The Alcestiad: Or, A Life In The Sun (1955)
  • Plays for Bleeker Street (1962)

Оперні лібрето[ред.ред. код]

Кіносценарії[ред.ред. код]

Літературні нагороди та премії[ред.ред. код]

  • 1952 і 1962 — Золоті медалі Американської академії мистецтв та літератури.
  • 1965 — Національна медаль.
  • 1967 — Національна книжкова премія за роман «День восьмий».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]