Торчиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Торчиця
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Громада Ставищенська селищна громада
Основні дані
Засноване 1565
Перша згадка 1565 (459 років)[1]
Населення 765
Площа 3,84 км²
Густота населення 199,22 осіб/км²
Поштовий індекс 09413
Телефонний код +380 4564
Географічні дані
Географічні координати 49°25′41″ пн. ш. 30°00′46″ сх. д. / 49.42806° пн. ш. 30.01278° сх. д. / 49.42806; 30.01278Координати: 49°25′41″ пн. ш. 30°00′46″ сх. д. / 49.42806° пн. ш. 30.01278° сх. д. / 49.42806; 30.01278
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Водойми річка Торц, Торчицький струмок, Плютенецький струмок
Місцева влада
Адреса ради 09413, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Торчиця, вул. Шкільна, 13
Карта
Торчиця. Карта розташування: Україна
Торчиця
Торчиця
Торчиця. Карта розташування: Київська область
Торчиця
Торчиця
Мапа
Мапа

CMNS: Торчиця у Вікісховищі

Торчиця

Торчи́ця — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Торц (притока Росі) за 21 км на північний захід від селища Ставище. Населення становить 765 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від тюркомовних племен торків, які в 11 — 13 століттях захищали південні рубежі Київської Русі.

Історія[ред. | ред. код]

Про давнє історичне минуле села Торчиці є дуже багато легенд, переказів, які значною мірою підтверджуються історичними даними, зокрема літописами. Вважають, що на місці теперішнього села Торчиця існувало стародавнє місто Торч або Торчеськ — столиця племен торків. Залишки міста видно за 2 вали над річкою за 100 сажнів довжини[2]. Торчеськ часто згадують у літописах до татарського нашестя. Торчевськ згадує письменник Семен Скляренко у творі «Володимир» (Київ, 1962, стор. 323), що відноситься до подій 980—986 р.р. Також є згадка 1093 року, коли половці, внаслідок, тяжкої та довгої облоги взяли й знищили його. В хрестоматії по історії СРСР частина перша згадується, що в 1098 році місто Торчевськ було частково зруйновано і спустошено половцями, але продовжував існувати і згадуватися в літописах до монголо-татарської навали.

Наступні згадки датуються другою половиною XII в., де вказується, що це одне з найбільших міст на Пороссі. Наприкінці XII ст. Торчеськ став одним із удільних володінь київських князів, в Торчеську утверджується княжий стіл і розміщується руський гарнізон. Торчеськ часто фіґурує як княжа волость, тут перебував в неволі у князя Мстислава угорський королевич Кольоман.

Монголо-татари зруйнували Торчевськ. Після цього згадок про місто Торчевськ не збереглося, а очевидно, що він був у певній мірі відновлений у період Польсько-Литовського панування, тому що в центрі села на високому березі над річкою і досі видно сліди стародавніх земляних валів. За земляними валами є залишки стародавніх мурів (фундамент) та підземні ходи — печери.

В «Сказания о населённых местностях Киевской губернии» Л. Похилевича (1864) Торчиця описується як село з населенням 1061 чоловік, землі 2530 десятин. До 1813 року Торчиця називалася містечком. Після руїн вона належала до Володарського майна князів Вишневецьких. Близько 1750 року володів вже Машкевич, потім Валевський, а нині належить Цецилії Войцехівні, графині Понінській (латин. испов. Ей принадлежитъ также деревня Степокъ. Живетъ Ровенскаго уезда въ м. Любаръ, где имеет большое именіе).

Церква Миколаївська дерев'яна, 5-го класу; має землі 45 десятин; побудована, як зазначається в візиті Тетіївського деканату за 1741 рік, в 1738 році на місці старої. До церкви були приписані 70 дворів у Торчиці, 10 в селі Василиха і 10 в Скибинцях на Таргані[3].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Похилевич Л. И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. — 1864.
  3. Похилевич Л. И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. — 1864. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]