Тосканський діалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тосканська мова (італ. lingua toscana), або Тосканский діалект (італ. dialetto toscano) — італійський діалект, яким користуються у Тоскані, Італія (центр — Флоренція).

Тосканський діалект у процесі свого розвитку менш за інші відійшов від латинської мови, змінювався поступово, в одному напрямку, не зазнаючи при цьому сильного впливу інших мов.

Цей діалект починаючи з пізнього Середньовіччя ліг в основу літературної Італійської мови завдяки створеним на ньому класичним творам Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки і Джованні Боккаччо.

Коли у 1861 році після об'єднанні Італії було проголошено Італійське Королівство, в якості державної мови для міжрегіонального спілкування під впливом письменника Алессандро Мандзоні була вибрана літературна версія тосканського діалекту. Розмовний Тосканський діалект помітно відрізняється віт літературного італійського.