Тотемізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Традиційні релігії

Aum
Ключові поняття

Бог · Богиня-мати · Божество
Ворожіння  · Жертвоприношення
Потойбічний світ  ·  Золотий вік  ·  Ініціація
Світова вісь  · Світове дерево  ·  Міф · Монотеїзм
Політеїзм · Сакральне · Священні камені
Синкретизм  ·  Таємні товариства

Найдавніші форми релігійності

Анімізм  ·  Зоолатрія  ·  Культ предків
Культ коня  ·  Магія · Полідоксія
Тотемізм · Фетишизм  ·  Шаманізм

Історичні ареали

Азія (Бон · Буддизм · Ведизм
Гіндукушська релігія · Даосизм · Джайнізм
Індуїзм · Мусок · Синтоїзм · Тенгріанство)

Африка (Стародавній Єгипет · Центральна и Південна Африка)
Близький Схід і Середземномор'я (Зороастризм · Іслам · Іудаїзм · Християнство · Язичництво)
Доколумбова Америка
Дохристиянська Європа (Германці · Стародавня Вірменяя · Стародавня Греция · Кельти · Слов'яни)

Служителі культу

Брахман · Волхв · Друїд
Жрець · Імам · Коген
Лама · Маг · Мобед
Монах · Оракул · Священик · Шаман

Надприродні сутності

Албаста · Ангел · Асура
Демон · Джин · Дух
Диявол · Дев · Перевертень
Привид · Чорт · Ельф

Тотемный стовп з Тотемного парку, Вікторія, Британська Колумбія.

Тотемíзм — віра у містичний зв'язок, тобто «кровну» спорідненість певного роду, племені з якимось видом тварин чи рослин (тотемом).

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Вже в палеоліті виникають перші релігійні уявлення. Це виявлялося в особливому відношенні до тваринного світу. Надзвичайного поширення отримав на території Європи своєрідний культ ведмедя (дослідники вважають, що мова йшла про печерного ведмедя). Археологам відомі численні культові сховища черепів цього викопного хижака — у Франції, Швейцарії, Австрії, а також в Україні (Іллінка, Одеської області).

З цього моменту можна визначено говорити про виникнення тотемізму. Тотемізм — віра в тварину або рослину, яку древні люди вважали предком роду, з яким зв'язували своє існування і благополуччя. Частіше за все тотем був твариною, рослиною — рідше. Тотему приписувалися надприродні можливості, йому поклонялися. Тотемізм набув значного поширення, його відмічають у всіх народів на родоплеменній стадії розвитку. Багато які племена індіанців Північної Америки в момент появи там європейців носили імена своїх тотемів. У світі тотемів звичними були такі самоназви, як «люди-леопарди», «люди-антилопи». У різних народів відношення до тотемних тварин було різним. Полювання на тотемну тварину і вживання її м'яса в їжу могли бути суворо заборонені. Але у інших народів існував особливий ритуал поїдання м'яса тотема. Відгомони тотемізму легко можна побачити у світі фольклору. У чарівних казках тварини мають надзвичайні здібності. Вони часто уподібнюються людині, стаючи її другом, заступником. До часу тотемізму сходять, очевидно, і живучі перекази про «перевертнів».

Найважливішою складовою тотемізму є тотемічна обрядовість, у якій значне місце займають численні дії поклоніння тотему, залучення до нього. З цією обрядовістю пов'язані всі важливі етапи в житті людини: народження, ініціація, смерть.

Таким чином відбувалася первісна соціалізація індивіда, засвоєння ним звичаїв, традицій, навичок своєї громади. Тому тотемізм не можна просто розглядати як сукупність вірувань і обрядів, він є соціальним інститутом, похідним від інституту роду.

Тотемізм і табу[ред.ред. код]

З тотемічними віруваннями пов'язана система специфічних заборон — табу. Це слово можна перекласти з полінезійської буквально як «особливо виділений», «відзначений», а терміном-антонімом є «пот-а», тобто «загальний», «звичайний».

Табу у первісному суспільстві як первинна система соціальних правил охоплювала всі сфери життя і заміняла все те, що зараз іменується мораллю, правом, або релігійною регламентацією. Зрозуміло, що система табу стрімко розвивалася історично. Наприклад, коли у племені з'являється сталий інститут вождя і (або) чаклуна, то будь-які стосунки з його жінкою, посягання на його майно були суворо заборонені, тобто оголошувалися «табу».

Найперші табу, прямо похідні від тотемізму, були простими і забороняли будь-яку зневагу до тотему, безпідставне вбивство родича, сезонне полювання на конкретних тварин (під час їх парування тощо), кревні інтимні зносини (ендогамія), стосунки з жінкою або чоловіком у конкретні періоди (до обряду ініціації — набуття «справжнього імені», з чоловіками перед полюванням тощо).

Тотемізм давав функцію вищого санкціонування родовим установам. Найголовнішими концептуальними «політичними» підвалинами роду були недоторканність тотему, життя родичів, неприступність тотемічної обрядовості для «чужих», конкретні правила статевої регламентації, обов'язкове успадкування тотема.

Тотемізм сьогодні[ред.ред. код]

Сьогодні в атрибутиці спортивних команд, марок автомобілів, назвах міст іноді доволі явно простежується тотемізм.

У народних традиціях, які нині активно відроджуються в Україні, є обряди, пов'язані з тотемами українського народу — козою (вівцею) та вовком. Це обряд водіння кози на свято Щедрого вечора, зустріч молодих після вінчання матір'ю, зодягненою в овечий кожух.[1][2][3]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Кислюк К. В. Релігієзнавство : [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. — [5-е вид., виправ. і доп.]. — К. : На-род. укр. академія, 2007. — С. 425–464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство : [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. — К. : Академвидав, 2002. — С. 367–381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство : [посібник] / А. М. Черній. — К. : Академвидав, 2003. — С. 212–235.
  • Релігієзнавство : [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. — Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 220 с.
  • Докаш В. І. Загальне релігієзнавство : [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2005.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лозко Г. Українське народознавство. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 512 с. ISBN 978-966-634-565-6
  2. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 324с. ISBN 978-966-361-217-1
  3. Чепа М.-Л. А. Вовк — звір із вір і казок українських / Проблеми загальної та педагогічної психології, т. VII, в. 4. К., 2005. — С. 309–315. ISBN 966-7569-90-X.

Посилання[ред.ред. код]