Тото (комік)

^{"Зробіть таку ласку!" (Ma mi faccia il piacere!) - один з висловів Тотò}

Тотò, справжнє ім'я — Антоніо Де Куртіс (Antonio De Curtis) (повне ім'я Antonio Focas Flavio Angelo Ducas Comneno De Curtis di Bisanzio Gagliardi) (1898 −1967) — італійський комік, актор театру і кіно, письменник, співак і автор пісень. В Італії на сьогодні він справедливо вважається одним з найбільш відомих та шанованих італійських акторів спектаклю, коміків і телеперсонажів минулого століття. Хоча Тото відоміший як комік, йому вдалося реалізувати також драматичні образи.

Біографія

Тотò народився 15 лютого 1898 року, в Rione Sanità, бідному районі Неаполя. Позашлюбний син Анни Клементе (Anna Clemente) і маркіза Джузеппе де Куртіс (Giuseppe de Curtis), який юридично визнав його своїм сином у 1937 році. До цього, в 1933 році, Тотò був усиновлений маркізом Франческо Ґальярді Фокас (Francesco Gagliardi Focas), що принесло йому вагомий у той час титул.

У 1946 році, коли Consulta Araldica (орган з питань дворянства в Королівстві Італія) припинила свою діяльність, трибунал Неаполя визнав його численні титули, так що його повне ім'я було змінено з Антоніо Клементе на Антоніо Гріффо Фокас Флавіо Дука Комненос Ґальярді де Куртіс Візантії, Його Імператорська Високість, Палатин, Лицар Священної Римської імперії, екзарх Равенни, герцог Македонії і Іллірії, принц Константинополя, Кілікії, Фессалія, Понтуса, Молдови, Дарданіі, Пелопоннесу, Граф Кіпру та Епіру, граф і герцог Дрівасто і Дураццо. Для того, хто народився і виріс в одному з найбідніших неаполітанських районів, це здавалось великим досягненням, але комік, перераховуючи свої нові титули, щиро сміявся над їх істинною нікчемністю. Живучи в Rione Sanità, він познайомився з багатьма відомими артистами, як Едуардо де Філіппо, Карло Скарпетта. Він почав свою кар'єру в маленьких театрах, де навчався мистецтву guitti, неаполітанських коміків, спадкоємців традиції комедія дель арте.

Творчість

У 1922 році він переїхав до Риму, щоб грати у великих театрах. Він виступав у жанрі avanspettacolo (водевілі — суміш музики, балету і комедії), перед основною виставою. В 1930-х роках у нього була своя компанія, з якою він подорожував по Італії. У 1937 році він з'явився у своєму першому фільмі "Fermo con le mani"; загалом знявся в більш ніж 100 фільмах, в той же час його виступи постійно транслюються по італійському телебаченні. Багато з його фільмів містять його ім'я в назві. Найвідоміші його фільми: Fifa e Arena, Totò al Giro d'Italia, Totò Sceicco, Guardie e ladri, Totò e le donne, Totò Tarzan, Totò terzo uomo, Totò a colori (1952 рік, перший італійський фільм в кольорі), I soliti ignoti, Totò, Peppino e malafemmina, La legge è legge, Uccellacci e uccellini, епізод «Що таке хмари» з «Примхи по-італійськи»(Capriccio all'italiana, фільм вийшов посмертно). В останніх двох фільмах він розкрив свої драматичні здібності, завдяки режисеру П'єр Паоло Пазоліні. Хоча суворі критики почали визнавати його талант тільки після його смерті.

Персонаж Тото з його особливо неправильними рисами обличчя (через аварію в підлітковому віці) і його унікальний «фірмовий» трюк - здатність керувати своїм тілом, як маріонеткою, незабаром стали дуже популярними і його комічні жарти здобули широке визнання. Деякі його «перчені» жарти стали предметом парламентського розслідування, оскільки, враховуючи його популярність, вони були політично небезпечні для уряду правлячої в той час консервативної партії «Democrazia Cristiana» (Християнська Демократія).

У 1950-х роках Тото почав складати вірші. Найбільш відомим є A Livella, в якому зарозуміла багата людина і скромний бідняк зустрічаються після їх смерті і обговорюють свої розбіжності. Тото був також автор пісень — Malafemmena (фатальна, норовлива жінка), присвячена його дружині Діані після їх розлучення, вважається однією з кращих італійських пісень.

Масонство

Тото був членом неапольської масонської ложі "Fulgor" з липня 1945 року, а також римської "Fulgor Artis", яку сам і заснував. Обидві входили до складу "Найяснішої Великої Національної Італійської Ложі", сучасна назва - Велика Ложа Італії Алам.

Фільмографія

• Fermo con le mani!, режисер Gero Zambuto (1937)
• Animali pazzi, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1939)
• San Giovanni decollato, режисер Amleto Palermi (1940)
• L'allegro fantasma, режисер Amleto Palermi (1941)
• Arcobaleno, режисер Giorgio Ferroni (1943)
• Due cuori fra le belve, перевидано після війни з назвою Totò nella fossa dei leoni, режисер Giorgio Simonelli (1943)
• Il ratto delle Sabine, перевидано після війни з назвою Il professor Trombone, режисер Mario Bonnard (1945)
• I due orfanelli, режисер Mario Mattòli (1947)
• Fifa e arena, режисер Mario Mattòli (1948)
• Totò al giro d'Italia, режисер Mario Mattòli (1948)
• I pompieri di Viggiù, режисер Mario Mattòli (1949)
• Yvonne la nuit, режисер Giuseppe Amato (1949)
• Totò cerca casa, режисер Steno e Mario Monicelli (1949)
• Totò le Mokò, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1949)
• L'imperatore di Capri, режисер Luigi Comencini (1949)
• Totò cerca moglie, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1950)
• Napoli milionaria, режисер Eduardo De Filippo (1950)
• Figaro qua, Figaro là, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1950)
• Le sei mogli di Barbablù, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1950)
• Tototarzan, режисер Mario Mattòli (1950)
• Totò sceicco, режисер Mario Mattòli (1950)
• 47 morto che parla, режисер Carlo Ludovico Bragaglia (1950)
• Totò terzo uomo, режисер Mario Mattòli (1951)
• Sette ore di guai, режисер Vittorio Metz e Marcello Marchesi (1951)
• Guardie e ladri, режисер Steno e Mario Monicelli (1951)
• Totò e i re di Roma, режисер Steno e Mario Monicelli (1952)
• Totò a colori, режисер Steno (1952)
• Dov'è la libertà?, режисер Roberto Rossellini (1952)
• Totò e le donne, режисер Steno e Mario Monicelli (1952)
• L'uomo, la bestia e la virtù, режисер Steno (1953)
• Un turco napoletano, режисер Mario Mattòli (1953)
• Una di quelle, режисер Aldo Fabrizi (1953)
• Il più comico spettacolo del mondo, режисер Mario Mattòli (1953)
• Siamo donne, режисер Luchino Visconti (1953)
• Questa è la vita, епізод Водійські права, режисерLuigi Zampa (1954)
• Miseria e nobiltà, режисер Mario Mattòli (1954)
• Tempi nostri, епізод Фотоапарат, режисер Alessandro Blasetti (1954)
• I tre ladri, режисер Lionello De Felice (1954)
• Il medico dei pazzi, режисер Mario Mattòli (1954)
• Totò cerca pace, режисер Mario Mattòli (1954)
• L'oro di Napoli, епізод Ґуаппо, режисер Vittorio De Sica (1954)
• Totò all'inferno, режисер Camillo Mastrocinque (1955)
• Totò e Carolina, режисер Mario Monicelli (1955)
• Siamo uomini o caporali?, режисер Camillo Mastrocinque (1955)
• Racconti romani, режисер Gianni Franciolini (1955)
• Destinazione Piovarolo, режисер Domenico Paolella (1955)
• Il coraggio, режисер Domenico Paolella (1955)
• La banda degli onesti, режисер Camillo Mastrocinque (1956)
• Totò, lascia o raddoppia?, режисер Camillo Mastrocinque (1956)
• Totò, Peppino e la... malafemmina, режисер Camillo Mastrocinque (1956)
• Totò, Peppino e i fuorilegge, режисер Camillo Mastrocinque (1956)
• Totò, Vittorio e la dottoressa, режисер Camillo Mastrocinque (1957)
• Totò e Marcellino, режисер Antonio Musu (1958)
• Totò, Peppino e le fanatiche, режисер Mario Mattòli (1958)
• Gambe d'oro, режисер Turi Vasile (1958)
• I soliti ignoti, режисер Mario Monicelli (1958)
• Totò a Parigi, режисер Camillo Mastrocinque (1958)
• La legge è legge, режисер Christian-Jaque (1958)
• Totò nella luna, режисер Steno (1958)
• Totò, Eva e il pennello proibito, режисер Steno (1959)
• I tartassati, режисер Steno (1959)
• I ladri, режисер Lucio Fulci (1959)
• Arrangiatevi!, режисер Mauro Bolognini (1959)
• La cambiale, режисер Camillo Mastrocinque (1959)
• Noi duri, режисер Camillo Mastrocinque (1960)
• Signori si nasce, режисер Mario Mattòli (1960)
• Totò, Fabrizi e i giovani d'oggi, режисер Mario Mattòli (1960)
• Letto a tre piazze, режисер Steno (1960)
• Risate di gioia, режисер Mario Monicelli (1960)
• Chi si ferma è perduto, режисер Sergio Corbucci (1960)
• Sua Eccellenza si fermò a mangiare, перевидано 1967 з назвою Il dottor Tanzarella, medico personale del fondatore dell'impero, режисер Mario Mattòli (1961)
• Totò, Peppino e...la dolce vita, режисер Sergio Corbucci (1961)
• Tototruffa 62, режисер Camillo Mastrocinque (1961)
• I due marescialli, режисер Sergio Corbucci (1962)
• Totò diabolicus, режисер Steno (1962)
• Totò contro Maciste, режисер Fernando Cerchio (1962)
• Totò e Peppino divisi a Berlino, режисер Giorgio Bianchi (1962)
• Lo smemorato di Collegno, режисер Sergio Corbucci (1962)
• Totò di notte n. 1, режисер Mario Amendola (1962)
• I due colonnelli, режисер Steno (1962)
• Il giorno più corto, режисер Sergio Corbucci (1963)
• Totò contro i quattro, режисер Steno (1963)
• Il monaco di Monza, режисер Sergio Corbucci (1963)
• Le motorizzate, епізод Il vigile ignoto, режисер Marino Girolami (1963)
• Totò e Cleopatra, режисер Fernando Cerchio (1963)
• Totò sexy, режисер Mario Amendola (1963)
• Gli onorevoli, режисер Sergio Corbucci (1963)
• Il comandante, режисер Paolo Heusch (1964)
• Totò contro il pirata nero, режисер Fernando Cerchio (1964)
• Che fine ha fatto Totò Baby?, режисер Ottavio Alessi, in realtà di Paolo Heusch (1964)
• Le belle famiglie, епізод Amare è un po' morire, режисерUgo Gregoretti (1964)
• Totò d'Arabia, режисер José Antonio De La Loma, in realtà di Paolo Heusch (1965)
• Gli amanti latini, епізод Amore e morte, режисер Mario Costa (1965)
• La mandragola, режисер Alberto Lattuada (1965)
• Rita, la figlia americana, режисер Piero Vivarelli (1965)
• Uccellacci e uccellini, режисер Pier Paolo Pasolini (1966)
• Operazione San Gennaro, режисер Dino Risi (1966)
• Le streghe, епізод Земля, яку видно з Місяця, режисер Pier Paolo Pasolini (1967)
• Totò Premio Nobel, режисер Daniele D'Anza (1967)
• Capriccio all'italiana, епізоди Il mostro della domenica di Steno e Che cosa sono le nuvole? di Pier Paolo Pasolini (1967)