Температура Нееля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Температу́ра Нее́ля — температура фазового переходу з антиферомагнетиків із магнітновпорядкованого в парамагнітний стан.

Температура Нееля - це антиферомагнітна температура Кюрі, температура TN, вище якої антиферомагнетик втрачає свої специфічні магнітні властивості і перетворюється на парамагнетик (фазовий перехід II роду). Поблизу TN досягають максимального значення аномалії немагнітних властивостей антиферомагнетиків (теплоємності, коефіцієнт теплового розширення, температурного коефіцієнта електропровідності і т. д.).

Природа фазового переходу[ред. | ред. код]

При температурі, нижчій за температуру Нееля, антиферомагнетик має дві взаємно протилежні повністю намагнічені спінові підґратки й може намагнітитися, якщо прикладене магнітне поле вище на певне критичне. Вище за температуру Нееля хаотичний тепловий рух руйнує магнітне впорядкування, й речовина поводить себе, як звичайний парамагнетик.

Таким чином температура Нееля аналогічна температурі Кюрі для фазового переходу феромагнетик — парамагнетик.

Названа на честь Луї Нееля — першовідкривача антиферомагнетизму.

Речовина Температура Нееля, °K
MnO 116
MnS 160
MnTe 307
MnF2 67
FeF2 79
FeCl2 24
FeO 198
CoCl2 25
CoO 291
NiCl2 50
NiO 525
Cr 308

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles Kittel, Introduction to Solid State Physics, 8th ed., John Wiley & Sons, 2005.
  • І.М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.П.Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Київ: Техніка.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.