Точно вивірений Всесвіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Точно вивірений Всесвіт (англ. fine-tuned Universe) — концепція у філософії фізики, за якою в основі Всесвіту та його складових лежать не довільні, а строго визначені фундаментальні константи, при інших значеннях яких Всесвіт у тому вигляді, як ми його знаємо, був би неможливий.

Опис концепції[ред.ред. код]

До складу мінімального списку цих фундаментальних світових констант зазвичай включають швидкість світла (с), гравітаційну сталу (G), сталу Планка (h), маси електрона і протона m_e, m_p і заряд електрона (e).

Помічено, що зміна значення констант в межах порядку або виключення одного з внутрішніх квантових чисел веде до неможливості існування атомів, зірок і галактик [1]. У зв'язку з цим виникають дві проблеми:

  • Чи всі константи незалежні одна від одної? Якщо ні — їх число можна зменшити;
  • Чи випадкові спостережувані нами значення фундаментальних констант, або існують якісь невідомі нам закони, які роблять одні значення більш ймовірними, ніж інші?

Концепція тонкого наладження Всесвіту стала обговорюватися вченими, філософами і теологами в першій половині 1970-х років [2], хоча її окремі аспекти порушувалися й раніше. Причина тонкого наладження неоднозначна. Ряд вчених (Пол Девіс, Г'ю Росс, Річард Свінберн) вважає, що в основі існуючих закономірностей лежить розумний задум, інші (Мартін Ріс, Ігор Новиков) вважають тонке наладження випадковим у гіпотетичному мультивсесвіті. Існують інші припущення. Філософ Робін Коллінз, що займається питаннями взаємодії релігії і науки, запропонував такі три аспекти тонкого настроювання Всесвіту: налаштування законів природи, настроювання констант та налаштування початкових умов Всесвіту[3].

Критика[ред.ред. код]

На думку американського фізика-атеїста Віктора Стенджера, тонкість налаштування нашого Всесвіту сильно перебільшена: хоча окремо змінювати фундаментальні константи досить небезпечно, при їхній спільній зміні можуть виходити цілком придатні для життя світи[4]. Вважаючи, що властивості матерії в масштабах від атомів до зірок у першому наближенні визначаються всього чотирма константами (сильною взаємодією, електромагнітною взаємодією, масою протона і масою електрона), Стенджер в 2000 р. написав і розмістив в інтернеті програму «Мавпячий бог». Програма, що дозволяє вручну або випадково задавати чотири константи і дізнаватися отримані параметри, показала, що область антропних параметрів не така мала, як вважається [4].

Американський філософ Джон Ірмен відзначає: „Перерахування різних шляхів, якими всесвіт тонко налаштований на життя, розпадається на дві частини. До першої належить, наприклад, те, що мала зміна сильної ядерної взаємодії означала б відсутність складних хімічних елементів, необхідних для життя … До другої — наприклад, те, що зміна густини енергії … на настільки малу величину, як 10 -5 від критичної щільності (відповідної плоскому всесвіту) означало б або те, що він був би замкнутим і знову колапсував мільйони років тому, або що він був би відкритим з дуже малою — до сьогоднішнього дня — густиною енергії. З приводу цієї другої категорії нам нема чого хвилюватися… Вона, скоріше, вказує на можливий дефект стандартного сценарію «гарячого Великого Вибуху», що полягає у недостатній стійкості пояснення, — дефект, який новий сценарій розширення всесвіту обіцяє подолати, показавши, яким чином експоненціальне розширення всесвіту на ранній стадії може перетворити досить довільні початкові умови в сучасний стан … Чи не очевидно також, що подив є підходящою реакцією на першу категорію. Підходящою протиотрутою могла б бути м'яка форма сатири. Уявіть, якщо хочете, здивування земляного хробака, який виявив, що якщо б постійна теплопровідності бруду відрізнялася б від реальної на невелику частку, він не зміг би вижити“[5].

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://ufn.ru/ufn80/ufn80_6/Russian/r806c.pdf%7Ctitle=Фізичні закономірності та чисельні значення фундаментальних постійних. Розенталь І. Л. | publisher = Успіхи фізичних наук.
  2. Розенталь И. Л. «Физические закономерности и численные значения фундаментальных постоянных». Успехи физических наук. Архів оригіналу за 2012-05-04. Процитовано 2010-08-19. 
  3. Collins, Robin. «The Teleological Argument: An Exploration of the Fine-Tuning of the Universe». Common Sense Atheism.com. Архів оригіналу за 2012-05-04. Процитовано 2010-08-30. 
  4. а б Сергеев, Александр. «Вселенная для человека?». Вокруг света. Архів оригіналу за 2012-05-04. Процитовано 2010-08-15. 
  5. Грюнбаум А. «Новая критика теологических интерпретаций физической космологии». East View Information Services. Процитовано 2010-08-15.