Травнева революція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Травнева революція
Revolución de Mayo
Cabildo abierto.jpg
Відкрите засідання муніципалітету 22 травня 1810 року, картина Х. М. Бланеса
Дата: 25 травня 1810 року
Місце: віце-королівство Ріо-де-ла-Плата
Привід: нелегітимність віце-короля
Результат: перемога революціонерів
Політичні зміни: створення парламенту
Територіальні зміни: утворення Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати
Сторони
віце-королівство Ріо-де-ла-Плата (Іспанія) Перша хунта
Лідери
Бальтасар Ідальго де Сіснерос Корнеліо Сааведра

Травнева революція (ісп. Revolución de Mayo) — серія революційних подій, які відбулися у травні 1810 року у місті Буенос-Айресі, які призвели до відставки віце-короля Ріо-де-ла-Плати (колонія Іспанії) і утворення Першої хунти. З Травневої революції розпочався процес утворення держави Аргентина, незалежність якої було офіційно проголошено 9 липня 1816 року.

Передумови[ред.ред. код]

Декларація незалежності США 1776 року показала, що американські колонії можуть вибороти незалежність. Завдяки Великій французькій революції 1789 року набули поширення ідеї демократичного правління. Лозунг «Свобода, рівність, братерство» був дуже популярний у тодішньої молоді іспанських колоній, як й інші ліберальні ідеї.

Економіка й управління віце-королівства Ріо-де-ла-Плата на той час були монополізовані Іспанією, що значно стримувало розвиток колонії. З 1808 року Іспанія була окупована військами Наполеона, внаслідок чого керованість і стабільність у її колоніях поступово зникали. Невизначеність у метрополії спричинила несприйняття і виступи проти призначених нею віце-королів: 1807 року було скинуто Рафаеля де Собремонте, а 1809 року — Сантьяго де Ліньєра. У червні 1809 року до Ріо-де-ла-Плати прибув новий віце-король Бальтасар Ідальго де Сіснерос.

25 травня 1809 року революція скинула губернатора Королівської аудієнсії Чаракас (нині Болівія). 16 липня у місті Ла-Пас інший революційний рух скинув губернатора і єпископа Ла-Пасу, створивши тимчасовий парламент і проголосивши незалежність. Згодом революція була жорстоко придушена іспанськими військами.

Революція[ред.ред. код]

18 травня 1810 року у Буенос-Айресі стало відомо, що Севільська хунта, скинута, а Іспанія окупована французами. Легітимність віце-короля Бальтасара Ідальго де Сіснероса опинилася під питанням. 22 травня було проведено відкрите засідання муніципальної ради Буенос-Айреса, яка вранці 23 травня винесла рішення, згідно з яким Сіснерос мав піти у відставку і передати усі повноваження муніципалітету до створення парламенту.

24 травня Сіснероса було названо тимчасовим президентом і головнокомандувачем військ, що викликало обурення народу, яке вилилося у протести на центральній площі Буенос-Айреса і повстання армії. 25 травня було оголошено про остаточну відставку віце-короля і формування тимчасового урядового органу — Першої хунти, яка мала такий склад:

Того ж дня до провінцій було спрямовано циркуляр, у якому було прохання надіслати своїх депутатів. За винятком Кордови, усі міста, які зараз входять до складу Аргентини, підтримали Травневу революцію. Разом з депутатами від інших провінцій країни, Перша хунта 18 грудня утворила Велику хунту — парламент Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати.

Хоча 25 травня було фактично скинуто владу Іспанії, у політичних цілях Перша хунта офіційно не проголошувала цього до 1816 року.

Посилання[ред.ред. код]