Тральщик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Болгарський базовий тральщик «Прибой» радянського проекту 1265Е. В кормі — характерна для тральщиків тралбалка

Тра́льщик — військовий корабель спеціального призначення, головним завданням якого є пошук, виявлення та знищення морських мін, а також проводка кораблів і суден за тралами через мінні загородження. Узагальнене поняття для типу кораблів протимінної оборони[1].

Класифікація мінно-тральних кораблів[ред.ред. код]

За тоннажем, морехідними якостями та озброєнням тральщики поділяються на[2]:

  • тральщики-шукачі мін (англ. minehunters) — сучасні мінно-тральні кораблі, оснащені спеціальним озброєнням для пошуку і знищення мін по курсу корабля.
  • морські тральщики — кораблі тоннажем понад 900 тон, призначені для пошуку і знищення мін на океанському морському театрі воєнних дій.
  • базові тральщики — кораблі тоннажем від 300 до 900 тон, призначені для пошуку і знищення мін в прибережних районах і вузькостях.
  • рейдові тральщики — кораблі тоннажем до 300 тон, призначені для пошуку і знищення мін в бухтах, на рейдах і в річках.
  • катери-тральщики — міннно-тральні катери тоннажем до 100 тон з функціями, аналогічними базовим тральщикам.

Морські, базові і рейдові тральщики за принципом тралення з застосуванням навісних пристроїв за кормою корабля об'єднуються у підтип власне тральщики (англ. minesweepers). Основним озброєнням власне тральщиків є різні типи тралів:

Тральщик з контактним тралом (Німецький морський музей).
1 — буксир, 2 — заглиблювач, 3 — траляча частина з різаками, 4 — відтягувач буя, 5 — буй-параван, 6-10 різні типи морських мін
  • контактні — являють собою як правило прості троси з рядом закріплених на них різаків та параванами-занурювачами на кінці; з їх допомогою підрізаються мінрепи мін, міни спливають та розстрілюються. Це найстаріший тип тралення, який до того ж є найнебезпечнішим.
  • акустичні — створені для підриву мін з акустичними детонаторами, імітують шуми великого корабля.
  • електромагнітні (соленоїдні) — імітують електромагнітне поле цілі.
  • гідродинамічні — створюють поле підвищеного або пониженого гідродинамічного тиску, як при проходженні корабля-цілі.
  • комбіновані — зазвичай електромагнітно-акустичні чи гідродинамічно-акустичні.

У зв'язку з цим, на тральщик покладаються особливі вимоги щодо акустичної та електромагнітної малопомітності. Для цього використовуються такі заходи:

  • Конструктивні. Корпус тральщика виробляється з немагнітних матеріалів (деревина, пластик), обмежуються розміри та осадка, встановлюються розмагнічуючі механізми, застосовується демпфірування та звукоізоляція механізмів, некавітуючі гребні гвинти.
  • Профілактичні. Періодично, або перед траленням, заміряються фізичні поля кораблів (акустичне та магнітне), за допомогою спеціальних засобів проводиться їх зниження.
  • Тактичні. Корабель використовується в таких режимах, які мінімізують наведені поля: малі швидкості, для зниження шуму та динамічного тиску, по можливості рух по магнітним лініям Землі тощо.
Вертолітне тралення в Перській затоці. 2006 рік

Поява тральщиків-шукачів мін була викликана покращенням мінових детонаторів, від чого знижувалася надійність витралювання. Тому був застосований логічний розвиток бойового тралення: не користуватися тралами, а шукати та знищувати міни підривними зарядами. Основну роботу тут виконують пошукові апарати або водолази-мінери. Важливішими стають умови їх використання, при цьому залишається потреба в зниженні фізичних полів шукача мін. В залежності від фізичних принципів пошуку пошукові апарати можуть бути гідролокаційні, телевізійні і електромагнітні. В залежності від автономності — автономні і напівавтономні.

В якості тральщиків може використовуватися і авіатехніка. Так, в роки Другої світової війни ряд літаків бомбардувальної авіації Великобританії були перероблені для виконання таких цілей. В німецьких Люфтваффе задля цих цілей використовувався Юнкерс Ю-52. В наш час в якості мінних тральщиків активно використовуються вертольоти. Зокрема у ВМС України та деяких інших країн це Мі-14ПЛ і Ка-27ПЛ, у ВМС США — MH-53E.

На 2000 рік в світових флотах малося 60 тральщиків, 181 тральщик-шукач мін, одна ескадрилля вертольотів-тральщиків[3][4].

Тральщики в українському флоті[ред.ред. код]

Тральщик ВМС УНР «Альбатрос». Приблизно 1917 рік

У 1918 році в Одесі було організовано українську бригаду тралення, яка в липні того ж року виконала успішне тралення Одеського рейду та Дніпровсько-бузького лиману. До складу цього формування входило до 20 різнотипних маленьких мобілізованих портових пароплавів та катерів. Найтиповішим українським тральщиком того часу можна вважати 100-тонний пароплав «Альбатрос».

В наш час, в бойовому складі Військово-Морських Сил України знаходиться 5 тральщиків: морські тральщики проекту 266М U-310 «Чернігів», U-311 «Черкаси», базові тральщики проекту 1265 U-330 «Мелітополь», U-331 «Маріуполь», рейдовий тральщик проекту 1258 U-360«Генічеськ», переважно 1970-х років побудови. Окрім цього, пам'ятним для України є тральщик Чорноморського флоту СРСР «Сигнальщик».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Военный энциклопедический словарь. Министерство обороны СССР. Институт военной истории. — М.: Военное издательство. 1983. (рос.)
  2. Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва: Национальный центр научно-технической информации, 2005. — С. 26—29. — ISBN 5-98384-005-3 (рос.)
  3. Jane's Warship Recognition Guide. 2nd ed., Harper Collins, 1999.
  4. World Navies Today [1]