Трамадол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трамадол
Систематична назва (IUPAC)
2-[(Dimethylamino)methyl]-1-(3-methoxyphenyl)cyclohexanol
Ідентифікатори
Номер CAS 27203-92-5
Код ATC N02AX02
PubChem 33741
DrugBank DB00193
Хімічні дані
Формула C16H25NO2 
Мол. маса 263.381
Фізичні дані
Т плавлення 180–181 °C (356–358 °F)
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 70–75% (by mouth), 77% (rectal), 100% (IM)[1]
Зв'язування 20%[2]
Метаболізм Печінко-опосередкований demethylation і glucuronidation через CYP2D6 & CYP3A4[1][3]
Період напіврозпаду 6.3 ± 1.4 h[3]
Виділення Urine (95%)[4]
Терапевтичні застереження
Licence data

US

Кат. вагітності

C(AU)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) Schedule I (CA) ? (UK) Schedule IV (US) Prescription only

Залежність Present[2]
Шляхи введення Перорально, внутрішньовенно (в/в), внутрішньом'язево (в/м), ректально

Трамадол — лікарський засіб, центрально-активний опіоїдний знеболювальний, має змішаний механізм дії.[5]

Має сильну анальгетичну активність, дає швидкий і тривалий ефект.[джерело?] Поступається за активністю морфіну за однакового дозування (застосовується відповідно у великих дозах). Належить до групи агоністів опіоїдних рецепторів. Ефективний при введенні всередину і парентерально.

Застосовують при лікуванні болю.[2][5]

Трамадол

Історія[ред. | ред. код]

Винайдений в 1962 році, коли співробітник німецької фармацевтичної компанії «Grunenthal» («Грюненталь») — доктор Курт Флік, синтезував молекулу трамадолу. Препарат, своєю появою поклав початок створенню опіоїдних наркотичних анальгетиків.

Препарат швидко став найбільш рекомендованим у світі моноанальгетиком. З моменту створення препарату, він був виписаний більш ніж 70 мільйонам пацієнтів у всьому світі.

Опіоїдний синтетичний анальгетик, що володіє дією на центральну нервову систему і дією на спинний мозок (сприяє відкриттю K+ і Ca2+ каналів, викликає гіперполяризацію мембран і гальмує проведення больових імпульсів), посилює дію седативних лікарських засобів. Активує опіатні рецептори (μ-, Δ-, κ-) на пре-і постсинаптичних мембранах аферентних волокон ноцицептивної системи в головному мозку і шлунково-кишковому тракті. Уповільнює руйнування катехоламінів, стабілізує їх концентрацію в центральній нервовій системі. Трамадол є рацемічною сумішшю 2-х енантіомерів  — правообертаючих (+) і лівообертаючих (-), кожен з яких виявляє відмінну від іншого рецептору спорідненість. (+) Трамадол є селективним агоністом мю-опіатних рецепторів, а також вибірково гальмує зворотне нейрональне захоплення серотоніну. (-) Трамадол гальмує зворотне нейрональне захоплення норадреналіну. Моно-О-дезметилтрамадол (М1 метаболіт) також селективно стимулює мю-опіатні рецептори. Спорідненість трамадолу до опіоїдних рецепторів в 10 разів слабша, ніж у кодеїну, і в 6000 разів слабша, ніж у морфіну. Вираженість анальгетичної дії в 5-10 разів слабша морфіну. Анальгетична дія обумовлена зниженням активності ноцицептивної і збільшенням антиноцицептивної систем організму. У терапевтичних дозах незначно впливає на гемодинаміку і дихання, не змінює тиску в легеневій артерії, незначно уповільнює перистальтику кишечнику, не викликаючи при цьому запорів. Чинить деяку протикашльову і седативну дію. Пригнічує дихальний центр, збуджує пускову зону блювотного центру, ядра окорухального нерва. При тривалому застосуванні можливий розвиток толерантності. Анальгетична дія розвивається через 15-30 хвилин після прийому всередину і триває до 6 год.

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Має анальгетичну та протикашльову дію.

Неселективний чистий агоніст опіоїдних µ-, d- і ĸ-рецепторів з максимальною спорідненістю до µ-рецепторів. Інгібує зворотнє захоплення норадреналіну в нейронах і посилення серотонінергічної відповіді. Аналгетичні дози трамадолу у широкому діапазоні не пригнічують дихання, слабше гальмується моторика ШКТ; вплив на СС систему слабкий.

Активність трамадолу оцінюється у діапазоні від 1/10 до 1/6 активності морфіну.[5]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Абсорбція — 90%; біодоступність — 68% при прийомі всередину (збільшується при багаторазовому застосуванні), 70% — при ректальному прийомі, при внутрішньом'язовому введенні — 100%. TCmax після прийому всередину таблеток — 2 год, при прийомі крапель — 1 год, при внутрішньом'язовому введенні — 45 хв, М1 метаболіту — 3 год. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плаценту, 0.1% виділяється з грудним молоком. Обсяг розподілу — 203 л при внутрішньовенному введенні і 306 л — при пероральному.

Зв'язок з білками плазми — 20%. У печінці метаболізується шляхом N-і О-деметилювання з подальшою кон'югацією з глюкуроновою кислотою.

Виявлено 11 метаболітів, з яких моно-О-дезметілтрамадол (М1) має фармакологічну активність.

У метаболізмі препарату бере участь ізофермент CYP2D6.

T1 / 2 у другій фазі — 6 год (трамадол), 7.9 год (моно-О-дезметілтрамадол); у пацієнтів старше 75 років — 7.4 год (трамадол); при цирозі печінки — 13.3 ± 4.9 год (трамадол), 18.5 ± 9.4 год (моно-О-дезметілтрамадол), у важких випадках — 22.3 год і 36 год відповідно.

T1 / 2 при хронічній нирковій недостатності (КК менше 5 мл / хв) — 11 ± 3.2 год (трамадол), 16.9 ± 3 год (моно-О-дезметілтрамадол), у важких випадках — 19.5 год і 43.2 год відповідно.

Виводиться нирками (25-35% у незміненому вигляді), середній кумулятивний показник ниркового виведення — 94%.

Близько 7% виводиться за допомогою гемодіалізу.

Покази[ред. | ред. код]

Застосовують для лікування помірного та помірно сильного болю.[2][5]

Протипоказання[ред. | ред. код]

Підвищена чутливість до трамадолу або до компонентів ЛЗ; гостра алкогольна інтоксикація; гостре отруєння снодійними, анальгетичними, опіоїдними або психотропними ліками; важка печінкова/ниркова недостатність (кліренс креатиніну <10 мл/хв); одночасне застосування інгібіторів МАО (та 2 тижні після їх відміни); епілепсія, що не контролюється лікуванням; симптом відміни наркотиків; не застосовується для лікування опіоїдної залежності.[5]

Побічна дія[ред. | ред. код]

Нудота, запаморочення, головний біль; тахікардія, ортостатична гіпотензія, серцево-судинний колапс, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, брадикардія; запаморочення, затьмарення свідомості, зміна апетиту, парестезії, тремор, пригнічення дихання, епілептиформні напади, мимовільне посмикування м'язів, порушення координації, синкопе, розлад сну (безсоння, сонливість), порушення мовлення; галюцинації, жахи, судоми, тривожність; затуманення зору, мідріаз; поклики до блювання, блювання, запор, діарея, сухість слизових оболонок, відрижка, подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту; дистонія, задишка, бронхіальна астма; підвищена пітливість, шкірні реакції (почервоніння, кропив'янка, свербіж); м'язова слабкість; підвищення печінкових ферментів; утруднення сечовипускання/затримка сечі, дизурія; втомлюваність, АР (дистонія, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, охриплість голосу), анафілаксія, порушення смаку, слабкість, загальмованість, зниження швидкості реакції, порушення менструального циклу; абстинентний синдром; зміна настрою (ейфорія, дисфорія), зміна активності (зниження/підвищення), зміна когнітивних функцій, наприклад сприйняття (процес прийняття рішення, розлади сприйняття); залежність.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Brayfield, A, ред. (13 грудня 2013). Tramadol Hydrochloride. Martindale: The Complete Drug Reference. Pharmaceutical Press. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 5 квітня 2014.
  2. а б в г Tramadol Hydrochloride. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2014.
  3. а б Ultram, Ultram ER (tramadol) dosing, indications, interactions, adverse effects, and more. Medscape Reference. WebMD. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.
  4. Australian Label: Tramadol Sandoz 50 mg capsules (PDF). TGA eBusiness Services. 4 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 6 квітня 2014.
  5. а б в г д е ТРАМАДОЛ (TRAMADOLUM) Опис активної речовини

Джерела[ред. | ред. код]

  • Miotto K, Cho AK, Khalil MA, Blanco K, Sasaki JD, Rawson R (January 2017). Trends in Tramadol: Pharmacology, Metabolism, and Misuse. Anesthesia and Analgesia. 124 (1): 44—51. doi:10.1213/ANE.0000000000001683. PMID 27861439.

Посилання[ред. | ред. код]