Транспорт Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рієцький морський порт — найбільший у країні

Транспорт у Хорватії представлений повітряним, залізничним, автомобільним, водним і трубопроводним видами транспорту.

Аеропорти[ред.ред. код]

У країні існує 9 цивільних аеропортів. Шість з них приймають регулярні міжнародні рейси — Загреб, Спліт, Дубровник, Задар, Рієка та Пула. Три аеропорти — Брач, Лошинь та Осієк приймають, здебільшого, місцеві рейси, а також чартери в туристичний сезон.

Аеропорти:

Серед великих авіакомпаній на хорватському ринку авіаперевезень — Croatia Airlines (головний оператор місцевих рейсів), Lufthansa та British Airways. Міжнародні рейси вони виконують, головним чином, під час туристичного сезону. Рейс до Хорватії виконують кілька бюджетних перевізників: SkyEurope, EasyJet, Flyglobespan, Germanwings, TUIfly, Ryanair, Thomson і Wizz Air.

Статистика:

Загалом: 68 аеропортів (2004).

Аеропорти з твердим покриттям злітно-посадкових смуг (2004):

  • загалом: 23;
  • 3 047 м і більше: 2;
  • від 2 438 до 3 047 м: 6;
  • від 1 524 до 2 437 м: 2;
  • від 914 до 1 523 м: 4;
  • менше 914 м: 9.

Аеропорти без твердого покриття злітно-посадкових смуг (2004):

  • загалом: 45
  • від 1 524 до 2 437 м: 1;
  • від 914 до 1 523 м: 7;
  • менше 914 м: 37.

Геліпортів: три (2010)[1]

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Паротяг-пам'ятник у місті Вінковці.

Хорватські залізничні дороги (Hrvatske željeznice, ) (Croatian Railways) — національна залізнична компанія Хорватії.

Найважливіші лінії:

Залізницею можна дістатися до Словенії, Угорщини, Боснії і Герцеговини та Сербії.

Залізниця у Хорватії потребує термінової модернізації, оскільки після розпаду СФРЮ значних інвестицій у залізничний транспорт країни не надходило. Чимало ділянок лишаються неелектрифікованими та одноколійними. Поступово відбувається модернізація залізничних шляхів, що уможливлює підвищення швидкостей потягів: так, на відрізку лінії Загреб-Новска-Вінковці максимальна швидкість руху потягів зросла з 80 км/год до 120 км/год, планується також збільшити швидкість на певних ділянках до 160 км/год. Також у перспективі прискорення потягів на відтинку Угорщина-Белі-Манастир-Осієк-Джаково-Славонський Шамас до 160 км/год по всій довжині. Електрифікація запланована на наступний етап.

«Загребський головний вокзал»
(«Zagrebački Glavni kolodvor»).

Офіційний рекорд швидкості потяга у Хорватії становить 181 км/год, що дещо нижче встановленої межі 200 км/год. Але допоки з такою швидкістю пасажирів не перевозять, а лише готують один вид локомотива до такої швидкості й модернізують ще декілька вагонів для швидкісної їзди.

Хорватська залізниця нещодавно представила першу серію сучасних потягів з кузовом, що нахиляється, які були замовлені в німецькому відділенні компанії Bombardier. Вони успішно перевозять пасажирів між двома найбільшими містами Хорватії горбистим маршрутом Загреб - Спліт, а також почасти маршрутом InterCity, що пролягає континентальною частиною країни. Потяги є більш комфортабельними в порівнянні зі звичайними, менш гучними, а також більш швидкими — якщо в звичайному поїздка триває 9 годин, то в такому не більше 5,5 годин. У подальших планах подовження маршруту в межах континентальної частини Хорватії.

Нові електропотяги «Končar» для «HŽ» (на InnoTrans-2010, Берлін)

Хорватська залізниця планує відродити залізничний рух поліпшуючи у подальшому сервіс, щоб скласти серйозну конкуренцію автомобільним перевезенням, зокрема, у літньо-відпусковий період.

Також Хорватська залізниця планує представити високошвидкісну магістраль, щоб не відставати від ЄС. Будівництво абсолютно нової лінії від Карловаця до Рієки і реконструкція лінії від кордону з Угорщиною до Карловаця намічені на кінець 2007 року. Лінію повинні повністю електрифікувати: її довжина становить 269 км, що на 61 км коротше існуючої. Шлях із Загреба в Рієку буде коротшим на годину порівняно з сьогоднішніми 4 годинами. Цю лінію побудують спочатку, щоб обслуговувати зростаючий потік товарів в хорватський порт Рієка, які звідти транспортуються у багатьох напрямках до Центральної та Східної Європи.

Статистика:

Довжина (2004):

Автомобільний транспорт[ред.ред. код]

Хорватські автомагістралі (теперішній статус — 2011 рік

Згідно з даними одного з нещодавніх досліджень європейських автомобільних доріг, хорватські автошляхи є одними з найсучасніших і найбезпечніших на континенті. Це стало можливим внаслідок їх повної реконструкції. Цей крок був життєво необхідним, адже протягом останніх 20 років існування СФРЮ жодну дорогу в Хорватії капітально не відремонтували. Ще за часів Хорватської весни виникла ідея з'єднати два найбільші міста країни автомагістраллю. Але реалізація цього важливого проекту блокувалася правлячою у той час комуністичною партією. Однак часи змінилися, і в 2005 році була урочисто відкрита ділянка автобану A1 Загреб - Спліт. Будівництво траси A2 Загреб -Крапина-Мацель було завершено в 2007 році.

Станом на 2010 рік, будівництво чотирьох трас: A2 (Загреб-Крапина-Мацель), A3 (Загреб-Славоньский Брод-сербський кордон), A4 (Загреб-Вараждин-угорський кордон) і A6 (Загреб - Рієка) завершено. Автомагістраль A1 між Загребом і Сплітом планують дотягнути до Дубровника, A5 (A3 - Осієк - угорський кордон) закінчено на дві третини, A7 (словенський кордон - Рієка - A1) закінчено на третину. Інші перебувають на початковій стадії будівництва або в стані розробки.

Хорватські знаки обмеження швидкості на дорогах.

Туризм є найважливішою складовою для хорватської економіки, чимало туристів приїжджають на курорти країни на своїх автомобілях. Без адекватних доріг пересування по країні в літні місяці було б утруднено. Дороги є життєво необхідними для підтримки розвитку країни і для економічного зростання. Хорватія має достатню мережу доріг, тим більше як на країну, що недавно пережила Війну за незалежність.

Станом на 2008 рік, у Хорватії було 28 344 км автодоріг. З них 23 979 км — з твердим покриттям (включаючи 1 231 км автомагістралей) і 4 365 км — доріг без твердого покриття.

ПДР[ред.ред. код]

Всі дорожні знаки у Хорватії відповідають Віденській конвенції про дорожні знаки і сигнали.

Обмеження швидкості:

  • в населених пунктах — 50 км/год;
  • поза населеними пунктами — 90 км/год;
  • на автострадах — 110 км/год;
  • на деяких магістралях — 130 км/год.

У 2004 році з'явилися нові ПДР, згідно з якими запроваджено рішучі заходи безпеки — рівень алкоголю в крові автомобіліста не повинен перевищувати 0 . Однак уже 2008 року цифру було змінено на 0,5 ‰.

На виконання вимог безпеки, все нові хорватські тунелі мають безпечне обладнання та декілька контрольних центрів, які контролюють трафік на автомагістралях.

Автомагістралі[ред.ред. код]

Динаміка розвитку хорватської мережі автомагістралей.
Автомагістраль A1 поблизу Трогіра
A5, «Славонська» автомагістраль
Перехрестя на автомагістралі A11 в районі Великої Гориці
Автомагістраль A6 неподалік від з'їзду до національного парку Рісняк у січні
Автомагістраль A4 перед з'їздом на Вараждинське Топлице

В Хорватії термін autocesta (автомагістраль) означає розділену дорогу з двома смугами в кожному напрямку та узбіччям праворуч, призначим для об'їзду можливих аварій. На знаку autocesta білим кольором на зеленому тлі намальована автомагістраль. Термін brza cesta (швидкісне шосе) означає дорогу з двома лініями в кожному напрямку і без узбіччя. Polu-autocesta (напівмагістраль) — це двосмугова нерозділена дорога, коли одна дорога закрита на ремонт.

Автомагістралі та деякі шосе Хорватії позначаються літерою «А», швидкісні шосе — літерою «B», а європейські шосе — літерою «E».

Перелік швидкісних шосе і автомагістралей:

Дорожний збір[ред.ред. код]

Збір за користування шосе стягується майже повсюдно. Оплачується в кунах, євро або кредитними картками. Існують дві системи оплати: відкрита і закрита. Відкриту систему використовують на мостах, тунелях. Згідно з нею оплата відбувається в пропускному пункті негайно. По закритій системі, автомобіліст проїжджає через два пункти — на першому він отримує квитанцію, а на другому її оплачує згідно з розрахунками.

Hrvatske ceste(хорватська компанія, що володіє дорогами) обкладає додатковими зборами важкий транспорт. Існує сервіс в Інтернеті, що дозволяє розрахувати вартість користування хорватськими дорогами.

Сплатити збір можна наступними видами пластикових карток:

  • смарт-картки. У серпні 2007 року така карта коштувала 20 кун. Дає знижку 10%;
  • сезонні смарт-картки дають автолюбителям знижку 23,5% під час певних п'яти місяців;
  • система автоматичного збору мита (Elektronička naplata cestarine) — сукупність пристроїв для стягнення плати за проїзд платною дорогою без зупинки транспортного засобу. Звільняє автовласників від стояння в черзі для оплати збору в спеціальних пунктах.

Будівництво шосе[ред.ред. код]

У Хорватії будуються:

Шосе Ділянка Довжина Примітки
A1 ВргорацПлоче 10 км завершення будівництва намічено на 2012 рік
Дубровник — Долі 29.6 км
A5 ОсієкБелі-Манастір 25 км завершення будівництва намічено на 2012 рік
Среданці — кордон Боснії і Герцеговини 3,6 км
A11 Якушевец — Велика Гориця 9,5 км Ділянка мала бути збудована в грудні 2009 року.
Бушевец — Лекеник 11,2 км Ділянку мали звести у 2010 році.
Лекеник — Сісак 17,8 км Ділянку мають здати в експлуатацію в 2011 році.

Дороги державного значення[ред.ред. код]

Državne ceste (Дороги державного значення) позначаються літерою «D» і номером дороги.

Важливими державними шляхами є:

Другорядні дороги[ред.ред. код]

Другорядні дороги позначаються на покажчиках літерою «Ž» і цифрою на жовтому тлі. Сільські дороги позначаються чотиризначною цифрою. Такі покажчики зустрічаються рідко на дорогах, переважно лише на докладних картах.

Автобусний рух[ред.ред. код]

Автобусний вокзал «Загреб»

На противагу слабко розвиненому залізничному сполученню, автобуси є найбільш доступними, дешевими та широковживаними громадянами. Автобусний рух усередині країни є дуже розгалуженим, відтак автобусом легко дістатися навіть у віддалені куточки Хорватії. Майже всі автобуси на маршрутах усередині країни обладнані кондиціонуванням повітря, що дуже комфортно для пасажирів. Хорватський уряд постановив, що автобуси, які використовуються для пасажироперевезень, повинні бути не старші 12 років.

Із Хорватії курсують маршрути до сусідніх країн (Словенія, Боснія і Герцеговина, Сербія та інші), а також в Австрію, Німеччину, Швейцарію та інші європейські країни. Міжнародні автобуси відповідають європейським стандартам.

Столиця країни Загреб має найбільший і найсучасніший автобусний вокзал у Хорватії. Він розташований у центрі міста на проспекті Марина Држича. Там розташовані спеціальні стоянки, паркінг. Автостанція також знаходиться біля центрального залізничного вокзалу (1,1 км на схід). Поруч проходять трамвайні маршрути.

Водний транспорт[ред.ред. код]

Морський транспорт[ред.ред. код]

Вид на частину пристані гавані у Задарі
Корабель Crystal Serenity у гавані Дубровника
Корабель Marko Polo (1972) у Рієці

Хорватія має декілька портів. Найбільший розташований в Адріатиці в місті Рієка на північному хорватському узбережжі, наступний за ним за величиною — Плоче, що є стратегічно важливим для промисловості Боснії і Герцеговини. Найбільший пасажирський порт знаходиться у Спліті. Уздовж узбережжя Хорватії розташовані 66 населених островів, добиратися до континенту з яких слід морем. Дуже зручною, зокрема, є поромна переправа в Дубровнику, адже південний окрай Хорватії відокремлений від основної території країни вузькою смугою, яка належить Боснії і Герцеговині.

Порти і гавані:

Судна (станом на 2005 рік):

  • загалом: 73 кораблі (з водотоннажністю понад 1 000 тонн)
  • судна за типами:
    • балкери — 25;
    • торгові вантажні судна — 12;
    • для перевезення хімічних речовин — 2;
    • пасажирські судна — 25
    • нафтові танкери — 4;
    • рефрижераторне судно — 1;
    • ролкери — 4;
    • іноземні судна з реєстрацією в Хорватії: 1 (Данія);
    • зареєстровані в інших країнах — 31.

Річковий транспорт[ред.ред. код]

Хорватією протікає Дунай — важлива водна магістраль, що сполучає Східну і Центральну Європу. Головний річковий порт на Дунаю в Хорватії прикордонне місто Вуковар.

Річки з навігацією протягом усього року:

Придатними для річкового судноплавства (станом на 2004 рік) є 785 км.

Трубопроводи[ред.ред. код]

Станом на 2004 рік:

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Popis registriranih aerodroma u Republici Hrvatskoj (Список зарегистрированных аэропортов в Республике Хорватии)». Ministarstvo mora, prometa i infrastrukture — Министерство моря, транспорта и инфраструктуры. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2010-12-04. 
  2. а б «Odluka o izmjenama i dopunama Odluke o razvrstavanju javnih cesta u autoceste (Рішення про внесення змін до рішення про класифікацію автомобільних доріг загального користування на автомагістралі)». Narodne novine. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2010-01-19. 
  3. а б «Predsjednik Vlade na obilježavanju početka radova na dionicama Podravsko-bilogorskog ipsilona». Уряд Хорватії — офіційний веб-портал. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2010-01-19. 

Посилання[ред.ред. код]