Трансфер технологій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трансфе́р техноло́гій, який також називається передачею технології, являє собою процес передачі навичок, знань, технологій, методів виробництва, зразків виробництва і складових об'єктів технологій між урядами та іншими установами з метою забезпечення науково-технічного прогресу. Трансфер робить технології доступними для широкого кола користувачів, це сприяє подальшому використанню і відтворенню технологій, а також створення нових продуктів, процесів, матеріалів або послуг.

Трансфер технології — основна форма просування інновацій :

  • передача патентів на винаходи;
  • патентне ліцензування;
  • торгівля безпатентними винаходами;
  • передача технологічної документації;
  • передача ноу-хау;
  • передача технологічних відомостей, що супроводжують придбання чи оренду (лізинг) устаткування і машин;
  • інформаційний обмін у персональних контактах на семінарах, симпозіумах, виставках тощо;
  • інжиніринг;
  • наукові дослідження і розробки при обміні ученими й експертами;
  • проведення різними фірмами спільних розробок і досліджень;
  • організація спільного виробництва;
  • організація спільного підприємства.

Законодавство України[ред.ред. код]

Трансфер технології — передача технології, що оформляється шляхом укладення двостороннього або багатостороннього договору між фізичними та/або юридичними особами, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов'язки щодо технології та/або її складових. [1]

Згідно з українським законодавством, фізичні особи для здійснення на постійній та/або професійній основі посередницької діяльності у сфері трансферу технологій (технологічні брокери) та юридичні особи, установчим документом яких передбачено таку діяльність та до штатного розпису яких входить щонайменше один технологічний брокер, повинні пройти відповідну державну акредитацію і отримати свідоцтво про акредитацію. [2]

На ряду з поняттям «технологічний брокер», використовується «технологічний менеджер». Різниця в тому, що технологічний брокер потребує державної акредитації, а технологічний менеджер — ні. Технологічний брокер виконує оформлення угод про трансфер технологій, розроблених за державним замовленням, а також технологій, виготовлених за державний кошт. В тому числі, при експорті/імпорті військової техніки.

Уповноваженим державою посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення є Державна компанія «Укрспецекспорт».

Академією технологічних наук України спільно з Міністерством освіти і науки України з 2008 року реалізується проект «Національна мережа трансферу технологій» основу якого було покладено пілотний проект «Українська мережа трансферу технологій». [3] В рамках спільного проекту передбачається виконання наступних завдань:

  • розповсюдження «ідеї» трансферу технологій, як важливого фактору формування інноваційного середовища;
  • розширення обміну інформацією між учасниками трансферу технологій (вченими, спеціалістами та менеджерами);
  • створення бази даних нових технологій та її актуалізація;
  • підготовка спеціалістів у сфері трансферу технологій (у тому числі технологічних брокерів) та підвищення їх кваліфікації;
  • проведення оцінки нових технологій, розробка та впровадження механізмів їх комерціалізації;
  • надання консультаційних послуг суб'єктам трансферу технологій;
  • забезпечення взаємодії між регіональними та галузевими мережами (системами) трансферу технологій у рамках національної мережі трансферу технологій;
  • забезпечення взаємодії учасників Національної мережі трансферу технологій з міжнародними мережами.

Див. також[ред.ред. код]

  1. Стаття 1 закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»
  2. Стаття 15 закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій»
  3. Меморандум про створення та розвиток Національної мережі трансферу технологій NTTN державними та недержавними суб'єктами трансферу технологій від 19 січня 2010 року. http://nttn.org.ua/images/sait/Documents/memorandum3.pdf?1

Посилання[ред.ред. код]