Трансцендентальний ідеалізм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Трансцендента́льний ідеалі́зм (нім. transzendentale Idealism) — у вченні Канта установка, ототожнюються і обмежує спостережувані речі феноменами свідомості. Основною передумовою цієї установки є відмінність між явищами як одиницями досвіду і речами в собі. Кант в Критиці чистого розуму прямо ототожнює свою філософію з трансцендентальним ідеалізмом. Протилежністю трансцендентального ідеалізму є трансцендентальний реалізм.
Трансцендентальний реалізм — у філософії Канта установка, ототожнюються явища з речами так, як вони існують самі по собі.
Трансцендентальний об'єкт (нім. transzendentale Objekt) — у вченні Канта гіпотетична першопричина всіх явищ. Під трансцендентальним об'єктом мається на увазі або Бог, або матерія.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 57
- Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 41
- Parerga and Paralipomena, Vol. 2, «Sketch of a History of the Doctrine of the Ideal and the Real.»
| Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
