Трансцендентальний ідеалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трансцендента́льний ідеалі́зм (нім. transzendentale Idealism) — у вченні Канта установка, що ототожнює і обмежує спостережувані речі феноменами свідомості. Основною передумовою цієї установки є відмінність між явищами як одиницями досвіду і речами в собі. Кант в Критиці чистого розуму прямо ототожнює свою філософію з трансцендентальним ідеалізмом. Протилежністю трансцендентального ідеалізму є трансцендентальний реалізм.

Трансцендентальний реалізм — у філософії Канта установка, ототожнюються явища з речами так, як вони існують самі по собі.

Трансцендентальний об'єкт (нім. transzendentale Objekt) — у вченні Канта гіпотетична першопричина всіх явищ. Під трансцендентальним об'єктом мається на увазі або Бог, або матерія.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 57
  • Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 41
  • Parerga and Paralipomena, Vol. 2, «Sketch of a History of the Doctrine of the Ideal and the Real.»
Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.