Трансцендентальний ідеалізм

Трансцендента́льний ідеалі́зм (нім. transzendentale Idealism) — установка у вченні Канта, що ототожнює й обмежує спостережувані речі феноменами свідомості. Основною передумовою цієї установки є відмінність між явищами як одиницями досвіду і речами в собі. Кант в Критиці чистого розуму прямо ототожнює свою філософію з трансцендентальним ідеалізмом. Протилежністю трансцендентального ідеалізму є трансцендентальний реалізм.

Трансцендентальний реалізм — установка у філософії Канта, що ототожнює явища з речами так, як вони існують самі по собі.

Трансцендентальний об'єкт (нім. transzendentale Objekt) у вченні Канта — гіпотетична першопричина всіх явищ. Під трансцендентальним об'єктом йдеться або про Бога, або матерію.

Див. також

• Трансцендентальне
• Трансцендентальна логіка

Джерела

• М. Булатов. Трансцендентальний ідеалізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 647. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 57
• Martin, Kant's Metaphysics and Theory of Science, p. 41
• Parerga and Paralipomena, Vol. 2, «Sketch of a History of the Doctrine of the Ideal and the Real.»