Транс-жири

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Транс-жири — різновид ненасичених жирів, для яких характерний високий вміст транс-ізомерів жирних кислот (також звані транс-жирні кислоти). Транс-ізомери жирних кислот є одним з видів ненасичених жирних кислот, що містять транс-подвійні зв'язки між атомами вуглецю. Ці ізомери жирних кислот, здатні до заміщення ендогенних жирних кислот ненасиченого ряду.[1] Транс-жири бувають штучні і природні. Штучні транс-ізомери жирних кислот утворюються при гідрогенізації олій, під час смаження їжі, їх багато при промисловому виробництві випічки (кулінарні жири та кондитерські жири). В природі вони зустрічаються в шлунках корів і овець, де утворюються в результаті життєдіяльності бактерій багатокамерного шлунка жуйних тварин, тому молоко цих тварин також містить їх, але це, як вважають, є природною формою транс-жирних кислот, яка менше нездорова.

Вплив на здоров'я[ред.ред. код]

Занадто багато транс-жирів у раціоні є нездоровим, оскільки вживання в їжу їх занадто багато може призвести до серцево-судинних захворювань, — може призвести до накопичення і відкладення жиру в кровоносних судинах і мембранах.

Данія є першою країною, яка з 1 січня 2004 року законодавчо обмежила максимальний вміст штучно вироблених транс-жирних кислот в продуктах у 2 відсотки.[2]

У США в 2006 році вступила в силу директива FDA, яка зобов'язує виробників вказувати вміст транс-жирів у продуктах харчування. Цей захід, а також те, що багато виробників США добровільно пішли на зниження їх вмісту в складі продуктів призвело до значного зменшення споживання транс-жирів американцями — з 4,6 грамів на день в 2003 році до 1 грама на день в 2012 році. [3]

Добове надходження транс-ізомерів жирних кислот становить в середньому 7 г. Споживання транс-ізомерів жирних кислот одним мешканцем України становить від 2,7 до 12,8 г/добу.[4] Вчені рекомендують зменшити їх споживання до 2 г на добу.

Жир, на якому обсмажували харчові продукти протягом 24 годин, містить до 32,5% транс-ізомерів жирних кислот.[5] Транс-ізомери жирних кислот, які утворюються під час гідрогенізації олій, можуть спровокувати багато захворювань: розвиток діабету, порушення обміну простагландинів, зниження імунітету, народження дітей із малою вагою, зниження функцій чоловічого гормону тестостерону, порушення роботи деяких ферментів, підвищення рівня холестерину, виникнення злоякісних пухлин.[6] Трансжири призводять до збільшення концентрації ліпопротеїдів низької і наднизької щільності, збільшуючи тим самим ризик захворювань серця і судин, ендокринної системи, розвиток злоякісних пухлин (канцерогенний ефект).[7][8]

Транс-ізомери жирних кислот негативно впливають на обмін лінолевої кислоти, підвищують рівень холестерину в сироватці крові, впливають на розвиток атеросклерозу, на швидкість окислення субстратів у мітохондріях серцевого м'яза. Адсорбування транс-ізомерів жирних кислот у травному тракті жінок призводить до їх накопичення в материнському молоці — від 0,1 до 17,2% від загальної кількості жирних кислот. Результати обстеження показали, що 25% зразків молока жінок Канади містили понад 10% транс-ізомерів жирних кислот.

Крім ішемічної хвороби серця також була підтверджена роль транс-жирів в розвитку ожиріння, цукрового діабету, печінкової недостатності, раку, хвороби Альцгеймера, депресії і жіночого безпліддя.[3]

Транс-жири у державних стандартах на продукти харчування[ред.ред. код]

Станом на 2009 рік в Україні відсутні державні стандарти на жири з нормування вмісту бенз(а)пірену, масової частки транс-ізомерів жирних кислот в продуктах харчування, не запроваджено маркування цих показників на спожитковій тарі продуктів, так як це прийнято в країнах Європейського Союзу.[5]

У багатьох країнах світу вміст транс-ізомерів жирних кислот позначають на маркуванні спожиткової тари, коли в одній упаковці їх міститься більше 0,5 г. З 1 січня 2004 р. в країнах Європейського Союзу максимальна норма транс-ізомерів жирних кислот у жирах, які використовуються для виробництва харчових продуктів, повинна бути не більше 2%.[4]

У країнах Європейського Союзу максимально допустимий рівень транс-ізомерів жирних кислот у жирах, які використовують для виробництва страв, харчових продуктів, становить 2% від загальної енергетичної цінності раціону, а для жирів, позначених "без транс-ізомерів жирних кислот" — 1%.[4]

В Україні у маргаринах (з 01.01.2007р.), спредах і сумішах (з 01.07.2006р.), що призначені для ресторанного господарства, масова частка транс-ізомерів олеїнової кислоти повинна бути не більше 8%.[9] [10]

Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань.[11]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пилипчук В.В., Августинович М.Б., Курінов О.Ю. Надлишкова маса тіла студентів як проблема метаболізму і фізичної активності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту Науковий журнал. — 2011. - N4.
  2. Danmark har fjernet industrielt fremstillede transfedtsyrer fra maden. BioZoom 2004
  3. а б У США заборонять штучні транс-жири 13.11.2013 | 12:20 УНІАН
  4. а б в Осенко М. Олії та жири: склад, методи одержання, якість / М. Осенко, А. Українець, Усаток С. [та ін.] // Харчова і переробна промисловість. – 2004. – № 5. – С.17-18.
  5. а б Пономарьов П. Х. Потенційна небезпечність швидкої їжі // Вісник Львівської комерційної академії. Наукова періодика України. — 2009, Вип. 10
  6. Коростелëв Н.И. Проблема. Трансизомеры и никель / Н.И. Коростелëв // Масла и жиры. – 2010. – № 3-4. – С. 14-15
  7. Акімова В.М. Адаптаційні зміни лейкоцитів периферичної крові при дії дозованого фізичного навантаження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.13 «Фізіол. людини і тварин» / В.М. Акімова. — К., 2007. — 20 с.
  8. Вардимиади Н.Д. Лечебная физкультура и диетотерапия при ожирении: [монография] / Н.Д. Вардимиади, Л.Г. Машкова. — К.: Здоров'я, 2007. — 148 с.
  9. ДСТУ 4465:2005 Маргарин. Загальні технічні умови. Київ: Держспоживстандарт України. – 2006.
  10. ДСТУ 4445:2005 Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови. – Київ: Держспоживстандарт України. – 2006.
  11. Україна посідає перше місце в Європі за смертністю від серцево-судинних захворювань 17.09.2013 МОЗ України

Див. також[ред.ред. код]