Трапи (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
На карті вказані найбільші магматичні провінції (темним фіолетовим кольором).
Трапові породи геологічної формації Дорога Гігантів, Північна Ірландія.
Трапові породи геологічної формації Дорога Гігантів, Північна Ірландія.

Трапи (рос. траппы, англ. trapps, нім. Trappe m pl) (Від швед. trappa — сходи.) – серії основних магматичних порід (лав, туфів і туфобрекчій), що супроводжуються великим числом інтрузивних пластових жил – силлів.

Опис[ред.ред. код]

Утворюються на платформах, в континентальних умовах. Імовірно, трапові товщі утворені виливами основної магми, що підіймається з мантії з великих глибин. До складу трапових товщ входять толеїти, базальти, діабази, долерити, авгітові і інші порфірити, що мають найрізноманітнішу структуру і склад, а також склуваті, долеритові, офітові породи; масивні мигдалевидні, іноді кульові лави. Як правило, породи Т. багаті вторинними мінералами. Відомі в Сибіру (РФ), в Індії (плоскогір'я Декан), в Півд. Африці і в Півд. Америці (по р. Парана). З траповими областями пов'язано багато корисних копалин. (наприклад, алмази, ісландський шпат, цеоліти, графіт), мідно-нікелеві зруденіння, платинові метали (в ПАР).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]