Требник
Требник, церковна книга, яка містить тексти богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін. Як конечна богослужбова книга, Требник був перекладений у IX ст. з грецької мови на церковно-слов'янську. В українській церкві авторитетний Требник, опрацьований і виданий завдяки зусиллям митрополита П.Могили (1646), який мав чини не відомі в інших схожих церквах: на відкриття мощів, посвячення монастирів тощо.
Цікаві факти [ред.]
У с. Колочава (Закарпаття) у 2010 р. відкрито пам'ятник місцевому рукописному требнику (пам'ятці сакральної творчості XVIII ст.) - "Перлу дорогоцінному", автором якої є Іван Лугош.
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
