Теренггану

Теренггану
малай. Terengganu Darul Iman джаві:ترڠڬانو دار الإي
Герб Прапор
Адм. центр	Куала-Теренггану
Країна	Малайзія
райони	7
Населення
- повне	1 015 776 (2010 рік)
Площа
- повна	13 035 км²
Часовий пояс	+8
Веб-сторінка	[1]

Теренггану, колишня вимова Тренгану (малай. Terengganu Darul Iman, джаві:ترڠڬانو دار الإي) — один із федеральних штатів Малайзії. Адміністративний центр — місто Куала-Теренггану. Теренггану поділений на 7 районів. Штат являє собою спадкову монархію — султанат. Глава штату — Султан Мізан Зайнал Абідін.

Історія

Територія султанату Тренгану входила в імперії Шривіджайя і Маджапахіт. Пізніше, до 1909 року, була в складі Сіаму. Потім Тренгану — британський протекторат. Під час Другої світової війни (у 1941 році) був зайнятий японськими військами і переданий ними під управління Таїланду. У 1945 — знову під британським управлінням. У 1948 році Тренгану входить в Малайську Федерацію, а в 1957 — до складу незалежної Малайзії.

Географія

Теренггану розташований на північному сході Малайського півострова, біля кордону з Таїландом (на півночі). На південному заході Теренггану має адміністративний кордон з малайзійським штатом Паханг, на півночі і північному заході — зі штатом Келантан. На сході узбережжя Теренггану омивається водами Сіамської затоки (протяжність узбережжя становить 225 км). У Сіамській затоці лежать приналежні Теренггану Перхентійські острови і острів Реданг, центри міжнародного морського туризму.

Економіка

Теренггану раніше був найбіднішим штатом Малайзії, але не так давно поблизу узбережжя була виявлена нафта і природний газ. Тому найрозвиненішою галуззю місцевої економіки є видобуток і переробка нафти та видобуток газу. Є величезні нафтохімічні комплекси поблизу поселень Пака і Кертех.

У сільському господарстві традиційно вирощуються банани, рамбутан, кавуни і дуріан, розвинене рисівництво. Велике значення також мають рибальство та індустрія туризму.

Теренггану традиційно славиться суднобудуванням, багато прикрашеними різьбленими дерев'яними човнами, які називають банґау (bangau) — ще не так давно їх можна було знайти в гавані кожного села і міста.

Адміністративний поділ

№	Район (укр.)	Район (ориг.)	Площа, км2	Населення, чол. (2006)
1	Бесут	Besut	1 233	145 324
2	Дунгун	Dungun	2 736	159 996
3	Хулу Теренггану	Hulu Terengganu	3 874	73 912
4	Кемаман	Kemaman	2 536	174 876
5	Куала Теренггану	Kuala Terengganu	605	361 801
6	Маранг	Marang	667	102 470
7	Сетіу	Setiu	1 304	61 907

Посилання

• Terengganu State Government Information Portal
• Official Terengganu Tourism site
• Terengganu tourism page
• Official Terengganu Tourism site