Третейський суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трете́йський су́д — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом «Про третейські суди» для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський суддя — фізична особа, призначена чи обрана сторонами у погодженому сторонами порядку або призначена чи обрана відповідно до Закону «Про третейські суди» для вирішення спорів у третейському суді;

Третейський розгляд — процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом;

Третейська угода — угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом;

Регламент постійно діючого третейського суду (далі - регламент третейського суду) — документ, яким визначаються порядок та правила вирішення спорів у третейському суді, правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, інші питання, пов'язані з вирішенням спорів третейським судом;

Сторони третейського розгляду (далі — сторони) — позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред'явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред'явлено позовні вимоги;

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Принципи організації і діяльності третейського суду[ред.ред. код]

Третейський суд утворюється та діє на принципах:

  • законності;
  • незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки

законові;

  • рівності всіх учасників третейського розгляду перед

законом і третейським судом;

  • змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському

суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

  • обов'язковості для сторін рішень третейського суду;
  • добровільності утворення третейського суду;
  • добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення

чи обрання у конкретній справі;

  • арбітрування;
  • самоврядування третейських суддів;
  • всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
  • сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на

будь-якій стадії третейського розгляду.

Види третейських судів[ред.ред. код]

   В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). 
   Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи. 
   Постійно діючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

Порядок утворення третейських судів[ред.ред. код]

Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:

  • всеукраїнських громадських організаціях;
  • всеукраїнських організаціях роботодавців;
  • фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях

професійних учасників ринку цінних паперів;

  • торгово-промислових палатах;
  • всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній

спілці споживчих товариств України;

  • об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької

діяльності — юридичних осіб, у тому числі банків.

Постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Утворення постійно діючого третейського суду компетентним органом суб'єктів, визначених у частині першій цієї статті, вимагає:

1) прийняття рішення про утворення постійно діючого третейського суду;

2) затвердження Положення про постійно діючий третейський суд;

3) затвердження регламенту третейського суду;

4) затвердження списку третейських суддів.

Списки третейських суддів постійно діючих третейських судів повинні містити такі відомості про третейських суддів: дата народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.

Місцезнаходженням постійно діючого третейського суду є місцезнаходження його засновника, що не обмежує засновника третейського суду в праві визначати розташування третейських суддів за адміністративно-територіальним принципом.

Порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Порядок утворення та діяльності третейських судів регулюється Законом України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року зі змінами та доповненнями.

Складаеться з непарної кількості осіб, якщо суддя 1, то повинен мати вищу юридичну освіту. якщо 3 і більше — юридична освіта не обов'язкова.

Див. також[ред.ред. код]