Третій Корпус УГА

Старшини штабу ІІІ-го корпусу УГА в таборі військовополонених у м. Тухоля. Польща. 1920 р. 14 — генерал Мирон Тарнавський, 15 — сотник Петро Біґус

Третій Корпус УГА — утворено в січні-лютому 1919 з бойових груп «Щирець», «Рудки», «Крукеничі», «Глибока», «Старий Самбір», «Лютовиська».

По реорганізації УГА до Третього корпусу входили:

• Гірська (1) бригада;
• Стрийська (7) бригада;
• Самбірська (8) бригада,
• бойові групи «Крукевичі» і «Глибока».

На польському фронті Третій корпус обороняв бойову лінію на просторі 178 км від Тісної в Карпатах до Оброшина під Львовом; бойовий стан — 15 000 багнетів і шабель і 24 батареї гармат.

У червні Третій корпус було реорганізовано і до нього увійшли бригади: Коломийська (2), Самбірська (8), Стрийська (11) і 14, а також новозформовані: 12 і Кінна (1). Під час Чортківської офензиви Третій корпус нараховував 7 000 багнетів і шабель і 13 батарей гармат.

На Наддніпрянщині 2 і 8 бригади і Кінна (1) увійшли до Армійської Групи генерала А. Кравса, 11 бригада — до групи полковника О. Удовиченка, а 14 була залогою Вінниці до свого відходу на фронт проти Добрармії.

У Галичині осідок Третього корпусу був у м. Стрию.

Командири корпусу: полковник Г. Коссак, генерал М. Ґембачів та полковник А. Кравс; начальниками штабу підполковник Й. Папп де Яноші, підполковник К. Долежаль, отаман Р. Якверт й отаман В. Льобковіц.

У ЧУГА Третій корпус був переформований у Стрілецьку (3) бригаду; бойовий стан на 1. 3. 1920 — 413 старшин і 3067 вояків; командир сотник Осип Станимір, а начальник штабу — отаман В. Льобковіц;

6. 4. 1920 з бригади вибули частини з'єднань, які покинули ЧУГА і пішли на об'єднання з Армією УНР у Першому зимовому поході.

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.